Біблійна школа духовного вдосконалення Єпископа Олега Ведмеденка
  на головну    укр   рус      Вчення Господнє полягає в єдиному слові: ВОЗЛЮБИ! Возлюби, а для цього СМИРИСЬ, а отже прийми ближнього свого та обставини свого життя такими, які вони є: без гніву і роздратування, без страху і тривоги, без гордощів та образи.
ОЧІКУЙТЕ, РОЗДІЛ
ОНОВЛЮЄТЬСЯ...

Запис №2107: В православній аскетиці


В православній аскетиці, – науці про подвижництво, – існує метод «батога і пряника». «Батіг» – це пам’ять про смерть і про суд, про гніт і тісноту пекельних мук, про вічну безнадію, про те, що дні лукаві. На противагу цьому «пряник» – це згадка про вічне життя, про виправдання вірою, про спокій і світлосяйність духа, про райську насолоду, про легкість, мир і радість у Святому Дусі, про сподівання вічного спасіння...

***

Чому в наших храмах більшість вірних – жінки? Тому ж, чому й до гробу Христового першими прийшли не брати-апостоли, а саме жінки-мироносиці. І увірували першими вони, і побачили Христа воскреслого: «То були: Марія Магдалина, і Іванна, і Марія, мати Яковова, і інші з ними, і вони розповіли апостолам це. Та слова їхні здалися їм вигадкою, і не повірено їм…» (Лук.24:10,11). Причина – в ментальності статей, в розумовому характері людини («менталітет» – від латинського mens, mentis – розум, мислення: образ думок, світогляд, психологія окремої особистості, статі, національності, соціальної групи).

Чоловічий розум більш логічний, більш прагматичний, аналітичний, – а отже, і більш схильний до скепсису. Його віра насамперед інтелектуальна, розум сповнений недовіри та сумнівів. Чоловік намагається через розумові викладки і побудови осягнути ірраціональне, розумом же осягнути Бога в принципі неможливо.

А ось жінка – за природою своєю більш тонка, чутлива, хоча й більш підлягає емоціям. Довірча. Її віра – інтуїтивна, її серце розкрите назустріч прямому сповіданню. Вона вірить скоріше серцем, ніж розумом, до чого чоловікові ще треба прийти. Але якщо він приходить до істинної віри, якщо входить розумом в серце, якщо здобуває містичний досвід божественної присутності, чисту молитву духа, – то саме він стає кращим служителем віри.

«Інші ж учні сказали йому (апостолу Фомі): Ми бачили Господа!.. А він відказав їм: Коли на руках Його знаку відцвяшного я не побачу, і пальця свого не вкладу до відцвяшної рани, і своєї руки не вкладу до боку Його, не ввірую!..» (Iван.20:25)

***

Христос не творив конфесій – конфесії створили люди. Христос же створив Церкву – не обмежену ні простором, ні часом, ні народом, ні живими, ні померлими, в яку входять усі істинно віруючі всього світу. Церкву, засновану на камені віри смиренної, що чинна любов`ю. Єдину в Дусі, святу в посвяченні, соборну за влаштуванням і апостольську за наступництвом...

***

Похідні гордині – пристрасть і невігластво, від них походить страждання. Похідні смирення – мудрість і милосердя, від них походить спасіння...

***

Пекло (місце страждань) і ад (місце темряви) – це пристрасть і невігластво...

***

Ісихазм – це прямий (швидкий, простий) шлях: смирення, молитва і мовчання...

***

Шлях духовного просвітлення (вдосконалення, спасіння) – це шлях бережіння ума, шлях смирення серця, шлях перебування в усвідомленості...

***

Пробування в стані усвідомленості, чиста молитва духа – є нитка, що дозволяє безперешкодно пройти всі повітряні митарства...

***

Головним в духовній практиці безмовності є внутрішнє тверезіння, увага, зберігання серця і ума...

***

Ісихазм – це серце християнства. Серце Східної Церкви. Серце православ`я...


Наші групи в соціальних мережах:

Facebook: Олег Ведмеденко

Вконтакте: Олег Ведмеденко

Наші блоги в соціальних мережах. Додавайтесь: