Запис №2140: У внутрішній безтурботності

У внутрішній безтурботності буває більше сили, ніж в будь-якому русі...

***

Усе негативне, що ми відчуваємо, – страх, гнів, образа, – насправді лише наші невідання та гординя. Слід освятити їх, обернути їх на любов і відпустити. Кого б ти не зустрів на своєму шляху, насамперед подумки скажи йому: «Мир тобі...»

***

Вище за співстраждання – співрадість, вища практика просвітлення...

***

Мета буття – єднання (нероздільне і не злите) нашого духа з Духом Божим, свідомості індивідуальної з Свідомістю Відвічною. Це і є обоження...

***

Те, що для одного проблема – для іншого можливість. Смиритися, здобути Духа Святого, спастися. Можливість пізнання вищого...

***

Моліться чисто, моліться смиренно. Дієва лише молитва смиренна...

***

Все наше життя – гра. Як метод навчання...

***

Причиною усіх скорбот людських є потьмарення розуму. Батько й мати цього потьмарення – гординя і незнання наші. «Погине народ Мій за те, що не має знання: тому, що знання ти відкинув, відкину й тебе...» (Осія 4:6)

***

Про взаємозв`язок всіх речей. Ніщо не існує окремо. Лише Бог має сутність Сам у Собі. Усе, що існує, – єдине в Бозі...

***

Пізнай себе – і ти пізнаєш Бога в собі. Царство Боже всередині нас (Лук.17:21). Таємниця, захована від віків і поколінь, – Христос в нас, надія слави (Кол.1:26,27)...