Любов багатьох охолола. Фарисейська розчина гордині, лінивства та лукавства увійшла в церковне життя, і не бачать цього лише самі фарисеї.
Щоб підписатись на розсилку повідомлень про оновлення нашого сайту та отримувати анонси вміщуваних лекцій та статей, введіть своє ім'я та e-mail і натисніть "Підписатись"
Зовнішній про зовнішнє піклується, внутрішній – про внутрішнє. «Марфо, Марфо, турбуєшся й журишся ти про багато чого, а потрібне одне. Марія ж обрала найкращу частку, яка не відбереться від неї...» (Лук.10:41,42)…
Якщо ти віддав себе в руки Божі, то з тобою нічого не станеться окрім того, на що є Його воля. В руки Твої, Господи, віддаю дух, душу і тіло мої. Здоров’я моє, сім’ю мою, роботу мою, достаток, добробут та безпеку мої… Ти ж мене благослови. Ти мене помилуй. І життя вічне даруй мені. Амінь……
Осуд, осуд, осуд...«Коли б знали ви, що то є: Милости хочу, а не жертви, то ви не судили б невинних» (Матв.12:7).«Не судіть, щоб не суджено й вас; і не осуджуйте, щоб і вас не осуджено; прощайте, то простять і вам» (Лук.6:37).«Ось тому без виправдання ти, кожний чоловіче, що судиш, бо в чому осуджуєш іншого, сам себе осуджуєш, бо чиниш те саме й ти, що судиш…» (Рим.2:1)…
Господь цілитель наш. Від Нього скорбота. Від Нього віра. Вiд Нього й мистецтво лікаря...«Шануй лікаря честю заради потреби у ньому, бо Господь створив його, і від Вишнього - зцілення, і від царя одержує він дар. Знання лікаря піднесе його голову, і між вельможами він буде у пошані. Господь створив із землі зцілення, і розсудлива людина не буде зневажати їх. Чи не від дерева вода зробилася солодко…
Якщо себе не любимо – як возлюбимо ближнього свого «як самого себе»?.. Та чи дійсно любимо...«Люби Господа, Бога свого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всім своїм розумом, і з цілої сили своєї. Це заповідь перша. А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе. Нема іншої більшої заповіді над оці…» (Мар.12:30,31)…
Що мені до когось? Я гину. Спасися ти, і тисячі спасуться біля тебе...«Преподобний Антоній молився, аби Господь відкрив йому, в яку міру він досяг. І була йому вказівка, що в міру шевця він не прийшов. Прийшовши до шевця, преподобний запитав його, як він живе. Той відповідає, що третину заробітку віддає він на храм, третину – жебракам, решту утримує на власні потреби. Антонія, який кинув весь свій…
Що мені до когось? Я гину...«Авва Антоній, досліджуючи глибину судів Божих, запитував так:– Господи, відколи це, що інші вмирають молодими, інші ж досягають великої старості? і чому інші бідують, інші ж багатіють? і як це неправедні багатіють, праведні ж бідують?І був йому голос з неба:– Антонію, за собою стеж; це ж суть суди Божі, і не корисно тобі відати їх...» (Житіє преподобного Антонія Велико…
Слово Боже є внутрішнє світло, «слова невимовні, що не можна людині їх висловити» (2Кор.12:4)...«Бо коли світ своєю мудрістю не пізнав Бога в премудрості Божій, то угодно було Богові безумством проповіді спасти віруючих...» (1Кор.1:21)…
Якщо не благословляє Господь (тут духовне відчуття) – то твердо кажи «ні». А якщо: «не треба було б» – то перше слово твоє (духівника) від Бога, друге від людини, третє – від лукавого...…
І наше не наше, і ми не свої. «Хіба ви не знаєте, що ваше тіло то храм Духа Святого, що живе Він у вас, якого від Бога ви маєте, і ви не свої?» (1Кор.6:19)…
Наші діти не наші, але Божі. Наше – лише народити їх на світ, і виховати. «Хіба ви не знаєте, що ваше тіло то храм Духа Святого, що живе Він у вас, якого від Бога ви маєте, і ви не свої?» (1Кор.6:19). І наше не наше, і ми не свої...…
Наші групи в соціальних мережах: