Біблійна школа духовного вдосконалення Єпископа Олега Ведмеденка
  на головну    укр   рус      Вчення Господнє полягає в єдиному слові: ВОЗЛЮБИ! Возлюби, а для цього СМИРИСЬ, а отже прийми ближнього свого та обставини свого життя такими, які вони є: без гніву і роздратування, без страху і тривоги, без гордощів та образи.
ПОШУК В РОЗДІЛІ ЛЕКЦІЇ:

Книга пророка Єзекіїля, 47 розділ. Храмове джерело. Земля для дванадцяти Ізраїлевих племен.

Лекція № 14

Лекція:
Сьогодні ми закінчуємо розгляд четвертого розділу Євангелія від Матвія. Попередньо ми розглянули, як Ісус розпочав проповідь і обрав собі перших учнів. Ми розглянули цей матеріал по духу і побачили, що Ісус – в нас “Таємниця від віків і поколінь – Христос у нас, надія слави”, і що збувається слово Його, яке Він прорік нам, учням Своїм: “Я буду з вами до кінця віку”. І сьогодні Він обирає учнів так само. І сьогодні та сама праця продовжується, і не зупиняється. І сьогодні є серед нас Андрії Первозванні – ті, які мають мужність відкинути стереотипи старого мислення, старої віри, старого життя, полишити діряві і гнилі сіті батька свого, і йти слідом за Христом.

І от перші чудеса Господні починаються. Господь іде і проповідує, Господь почав проповідувати. І перша проповідь до рибалок (рибалки – це ті, хто неводом проповіді, неводом Слова виловлюють душі людські з моря світу цього). Розглянемо 47-й розділ книги пророка Єзекіїля, – момент, де говориться про рибалок:

“І станеться, всяка жива душа, що роїться скрізь, куди приходить той потік (мова йде про потік благодаті Господньої, яка починається зі Слова. Слово – втілення Слова, тобто Віра, – і Благодать), буде жити, і буде дуже багато риби (мова йде про духовну рибу), бо ввійшла туди та вода, і буде оздоровлена, і буде жити все, куди пройде той потік. І станеться, стануть при ньому рибалки від Ен-Геді й аж до Ен-Еглаїму; вода буде місцем розтягнення невода, їхня риба буде за родом своїм, як риба Великого моря, дуже численна”. Мова йде про розтягнення неводу і виловлення риби і ми бачимо, що Христос приходить до апостолів, до учнів Своїх, які були рибалками. І ми бачимо, що мова йде, безумовно, про духовну рибу, про духовний невід і про духовне джерело… Зараз ми розглянемо 47-й розділ з 1-го вірша, щоб не виривати вірш з контексту.

Говорить Єзекіїль: “І він (ангел Господній) мене повернув до дверей храму, аж ось виходить вода з-під порога храму на схід, бо перед того храму на схід”. Мова йде про храмове джерело, мова йде про духовні речі. Єзекіїль бачить духовний храм і духовне джерело. Двері біблійною мовою – вхід. Перше, що ми повинні зробити – це ввійти в храм. Ми повинні серця свої зробити храмом Божим. Про це говорить нам все Святе Письмо, про це говорять апостоли: “Чи ви не знаєте, що ви є храм Божий...” Тіло ваше є храмом Духа Святого, а ви робите його вертепом розбійників. Ввійдіть в своє серце, пізнайте себе. “Таємниця прихована від віків і поколінь, а зараз виявлена святим – Христос у вас, надія слави”. Бог у вас і ви є храм. Повиганяйте всіх розбійників, повиганяйте всі ханаанські племена, які оселилися в ваших серцях. Очистіть землю сердець ваших, яку пообіцяв вам Господь зробити святою, землю Обіцяну, що повинна текти молоком і медом. Повирубайте тернину і осот, які захарастили її.

З храму виходить вода. Що означає вода біблійною мовою? Вчення, безумовно. Вчення на першому етапі, тому що на другому етапі це є вода благодаті Господньої. Говорить Господь: “Хто питиме воду цю...” Це бесіда з самарянкою, ми її вже досліджували. Хто питиме воду цю, у тому відкриється джерело. Хто буде перебувати в Слові, хто буде пити цю воду живу слова Божого (причому слова Божого по духу, бо буква вбиває, а дух животворить. І джерело живе мусить відкритися), в тому відкриється живе джерело цієї води. Той народиться з гори, той відчує присутність Божества в собі, той побачить славу Господню в собі, він зрозуміє, що таке сльози розчулення і ніжність любові до ближнього свого, до своєї дитини. Все починається з мене, все починається з оточуючих, спасися ти – і тисячі біля тебе спасуться. В тобі з’явиться джерело. Спочатку вода, яка іде ззовні, – вода Слова (“На початку було Слово, і слово було в Бога, і Слово було Бог”). Слово Боже потім стає плоттю: “Хто питиме воду цю...”. І тоді ми бачимо славу Його, як славу Однородженого від Отця. Слава і присутність – слова синоніми біблійною мовою. Побачити славу – відчути присутність Бога в собі. Хто питиме цю воду, хто перебуватиме в Слові, хто прийматиме Слово в своє серце, хто прийматиме те зерно Слова, воно тоді дає плід у тридцять, шістдесят і сто разів. Хто п'є цю воду слова Божого щодень – п'є її не так, як верблюд пустелі: попив (каламутної) і два тижні чи місяць ходить пустелею бездуховності. Хто п'є цю воду, в тому з'явиться джерело. А далі що? А потім це джерело перетворюється в ріку води живої. Потоки води живої починають виходити з тебе – то вже приходить хрещення Духом Святим. Спочатку приходить народження згори, отримання зачатку духа. Джерельце розкопав в собі, – воно, виявляється, в нас. Джерельце Благодаті, джерельце світла Христового, а потім це потоки, – підіймаєшся на вершину хрещення Духом Святим, повністю занурюєшся у Благодать. Тоді ти стаєш джерелом річок, які вже напоюють не тільки тебе, а й усіх, і які ти не можеш стримати в собі. І Господь не хоче, щоб ми стримували ці ріки.

Вода з храму – це вчення Господнє, вона на схід, бо перед того храму на схід. Тому ми будуємо храми на схід. Це символіка. От вам відповідь, чому на схід. Що таке схід біблійною мовою? Схід з висоти – Христос, – читаємо. Чітко розкриває Святе Письмо: Він є схід з висоти. На сході сонечко сходить. Що таке сонце біблійною мовою? Сонце Правди – Христос, – читаємо в Малахії. Що є сонце насправді? Бог. Сонце – це Бог. Сонце світить, сонце гріє. Ми говоримо, що віримо в Єдиного Бога, Який проявляється в трьох іпостасях (в трьох лицях). Це недосконале бачення, недосконале пояснення, яке завжди має небезпеку привести до помилки в розумінні. Але не можемо ми інакше показати сутність Божу, як тільки через тварні речі. Тому що для того, хто є духовним, хто ввійшов в Царство Небесне вже в цьому житті, для того, кому відкрилося Небо – слова мовчать, слова стають непотрібні, ніхто нікого не вчить, бо Дух Святий навчає і все зрозуміло. Це не потребує оформлення в якісь образи, символи. Але для того, щоб цей досвід внутрішній, духовний, донести до церкви, до слухачів, необхідно його оформити в образ. Так от, Сонце – чудовий символ триєдиного Бога. Ми віримо в три сонця? Ні! Сонце одне й те саме, і сутність його – це Бог. Бог є любов. Сонце є любов. Так само вогонь біблійною мовою – символ любові в першу чергу (в позитивному значенні). Вогонь – любов, Сонце – любов Але сонце ще й світить, вогонь світить. Якщо Сонце – любов, Бог – любов, Отець. То світло, яке народжується від Отця – це світло істини, це є Син, це є Христос, Бог Слово. Втілення, явлення, бо ми не можемо бачити сонце, доки не побачимо світла: ми бачимо, що це сонце, тільки через світло. І Христос явив нам Отця, Світло являє нам Сонце. Ось Син. І, нарешті, ми відчуваємо тепло. Ми його не бачимо, але відчуваємо, зігріваємось ним. Це є тепло Благодаті Духа Всесвятого. Ось Дух Святий. Отець, Син, Дух Святий – Трійця Одноістотна і нероздільна. І ми не віримо в три сонця, але в єдиного Бога, Який проявляється, Якого сприймаємо, Якого ми можемо символічно зобразити у вигляді триіпостасного Божества.

Так от, схід цього сонця... Храми на схід сонця. Ми повинні постійно повертатись обличчям до цього сходу. Волхви на сході побачили зорю Господню – і ця зоря провидіння привела їх до Христа. Ті, хто шукають істину, ті, хто постійно поглядають на схід, ті, хто постійно в пошуку світла, просвічення, – ті обов'язково знаходять, бо хто стукає, тому відкривають. Якщо волхви зі сходу, якщо вони завжди дивились на схід і шукали там зорю, то вона їм і явилась. Волхви – то мудрість світу цього. «Волхви» на українську перекладається як «мудреці». Мудрість світу приходить до віри, мудрість світу приходить до Христа, до початку цієї віри, ще тільки до Дитинки чоловічої статі, але приходить обов'язково. Хто дивиться на схід – той обов'язково побачить зорю Господню і прийде до віри. Мудрість світу приходить до Істини, і всі філософські концепції, і всі наукові розробки обов'язково приходять до єдиного – Возлюби! Це є істина, а для того, щоб її зрозуміти, для того, щоб її пізнати – необхідно її шукати. Царство Боже зусиллями береться, і праведник — це той, хто шукає правду.

“А вода сходила здолу (кожне слово має значення. Йордан – “той, що спускається” додолу) з правого боку храму (правдива вода, правдиве вчення, чисте вчення, істинне вчення, правильне вчення. І Христос приніс цю воду, Він явив її: “Пийте з неї всі...” Що в чаші? Вино. Що таке вино біблійною мовою? Вчення, – та сама «жива» вода, тільки іншою мовою. Вино звеселяє серце праведника, вино змінює розум людини. Думай добре, говори добре, роби добре – і буде тобі добре, – от принцип. “Пийте з неї всі, це є кров...” Хай вино стане кров'ю, тобто ввійде в ваше життя. Кров, душа, життя – слова синоніми біблійною мовою. “Пийте з неї всі, це є кров Нового Заповіту, що за вас проливається на відпущення гріхів”. Немає іншого методу очиститись від гріхів, як зануритись в життя, освячене світлом віри, яка від Слова, світлом Благодаті, яка від віри. “Всі ті, хто в Христа хрестилися, – у Христа одягнулися...” Це і Символ віри. Ми кажемо: “Вірую в єдине хрещення на відпущення гріхів...” Немає іншого методу. І хрещення – не просто буквальний обряд. Хрещення не полягає в тому, щоб зайти в воду сухим, а вийти з неї мокрим. Хрещення полягає в тому, щоб ввійти в цю воду Слова, в цей потік (слово “хреститися” – від грецького “баптисма”, і означає «повне занурення»). Повністю зануритися в Слово, у віру, і повністю зануритись у Благодать, тобто хреститися во ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа. Віра, втілення віри в нашому житті і здобуття Духа Святого – в цьому сенс життя християнина. Преподобний отець церкви Серафим Саровський навчає нас: «Сенс життя християнина – здобути Духа Святого».

“А вода сходила здолу, з правого боку храму, з півдня від жертівника. (Південь біблійною мовою – це гарячі краї. Північ – холодні. Так от, південь там, де справді гаряча віра, де ревність – там всиновлення цієї води, там, ті хто п'ють. Що таке жертовник? Жертовник символізує собою Закон Божий, і на цей жертовник ми приносимо жертви, виконуючи Закон. А Закон в одному слові – Возлюби! Отже, мова йде про жертовник любові, тому що десять Заповідей – це вже «розгортка» одного слова: Возлюби. Це вже конкретизація для підзаконних, для тих, хто не розуміє, як це возлюбити? Ну, тоді: “Не вбивай!”, “Не кради !”, “Не свідкуй неправдиво на свого ближнього”… І якщо ти будеш це виконувати, то рано чи пізно зможеш піднятися. Якщо ти будеш праведником, хоч і підзаконним, але не беззаконним, то обов'язково доростеш до підблагодатного служіння, бо, поки ти ще дитина, ти нічим не відрізняєшся від раба. Прийде час – станеш дорослим, станеш християнином, станеш підблагодатним. От воно – храмове джерело, яке виходить з жертовника любові Господньої. З жертовника, а на жертовник покладаються жертви. Які жертви угодні Богові? Буквальні? Ні! Буквальні жертви були прообразами жертв духовних. І прообразом для тих, хто не міг цього збагнути; так само, як Слово написано для тих, хто не може збагнути – Возлюби! Тому треба було це Слово показати – і воно показувалось, і на практиці в обрядовому житті церкви. Так само й сьогодні – все обрядове життя церкви символізує собою духовні речі, є тінню духовних речей. Кожен корок, кожне дійство в храмі має за собою дух, духовні, містичні речі.

І він випровадив мене в напрямку брами на північ (показав вхід для тих, хто є північний) і провів мене навколо зовнішньою дорогою (є шлях прямий – шлях святості, а є шлях обхідний. Мова йде про духовне обрізання. Сказано, що є скопці від народження – це південні. Це напрацьовано тисячами поколінь ще до народження Дитини. Дуже часто ви можете бачити по своїх братах і сестрах по вірі, що комусь дається легко. Кажуть: я й не маю що приносити в жертву. І козла немає в мене, і змирятися не треба, бо я смиренний. Що маю – те приношу, – голуба. Пам'ятаєте, найбідніші, вбогі (“Блаженні вбогії духом, бо їхнєє Царство Небеснеє”) приносять тільки голуба. Горлицю і голубенят принесла Марія як жертву в храм. Що в духовному плані «голуб»? Мир, спокій. Дитина мирна: не капризує на буквальному рівні. Золота дитина: ніколи не плаче, слухняна... Для таких вхід прямий. А північним треба йти зовнішньою дорогою, треба попрацювати для того, щоб ввійти туди, куди південна дитина вже ввійшла) до зовнішньої брами (є скопці, які з народження такі. Є скопці, які самі себе оскопили, були холодні, але вони працюють над собою. А є найхолодніші, про яких ми будемо читати в Євангелії від Матвія як про розслаблених. Такі потребують, щоб їх церква оскопила, люди оскопили, щоб над ними попрацювали, бо вони чекають, поки їх хтось вкине в купальню Віфесда (Ів. 5). Лежить розслаблений 38 років і ніяк не може в ту купальню вскочити. У розслабленого параліч духа, і він чекає, щоб люди трохи попрацювали над ним. Ми з вами, якщо ми церква, і якщо ми піднялися до бачення, не ховаймо світла, яке запалив в нас Христос, допомагаймо, ведімо розслаблених. Вимітаєш серце своє, знайшов “драхму” – біжи, показуй її всім і ділися своїм досвідом. Піднявся трохи вище – одразу старайся підняти тих, хто поруч тебе. Спасся сам – спаси інших) дорогою, зверненою на схід (тобто з тих, хто на півдні, виходить джерело. А ті, що на півночі (тобто ті, хто ще не у вірі, зовнішні). Вони повинні повернутися на схід – і ввійдуть у храм) і ось вода виприскувала з правого боку.

І вийшов цей чоловік
(ангел Господній, носій віри, ангел – вісник розуміння) на схід, а шнур був в його руці, (шнур – це шнур, щоб міряти. Слово “канон” означає “тростина для того, щоб міряти”. Він має канон, він має мірило, і мірило – Господнє, не людське. І він вимірює храм. Він вимірює в Апокаліпсисі Єрусалим). І вийшов цей чоловік на схід, а шнур був в його руці (між іншим, щодо шнура. Чи дійсно Христос з плямами гніву на обличчі, з піною на устах бігав по Єрусалимському храму з нагайкою в руках, періщачи направо і наліво людей, худобу і розкидаючи гроші грошомінам? Так от, – шнур духовний, шнур волі Господньої. Вимірюється цим шнуром. Чи воля Божа здійснюється у храмі наших сердець, чи наша воля узгоджена з волею Божою? І з цього-то шнура, з цієї Волі, яка виражена в слові Божому (бо, інакше, як ти волю Його пізнаєш? Воля Його в слові Його) і сплів Господь батіг проповіді із слова Свого...)

І вийшов цей чоловік на схід, а шнур був в його руці, і він відміряв тисячу ліктів, і перепровадив мене водою, водою по кістки. Ми бачимо, як заходимо в цю воду, як хрестимося. Як відбувається це хрещення, це занурення? Воно відбувається не одразу. Не можна вийти, – як говорить святий Іван Лествичник, – одним кроком на вершину драбини – лествиці. Необхідні кроки. Покажи у вірі своїй – добродійство, у добродійстві – роздумування, в роздумуванні – стриманість, в стриманості – терпеливість, в терпеливості – благочестя, в благочесті – братолюбіє, в братолюбії – любов. От драбина, яка змальовується в Святому Письмі. Це те саме, що ми читаємо про занурення у воду. Про одні й ті самі речі пише Святе Письмо – про шлях спасіння, про шлях Христа. “Дослідіть Писання, бо ви думаєте, що в них маєте життя вічне, – вони ж свідчать про Мене!”, – говорить Господь. Про Мене, – а Я є шлях, шлях правди, який веде в життя вічне»...

І вийшов цей чоловік на схід, а шнур був в його руці, і він відміряв тисячу ліктів, і перепровадив мене водою, водою по кістки. І відміряв ще тисячу, і перепровадив мене водою, водою по коліна; і відміряв ще тисячу, і перепровадив мене водою по стегна. І відміряв він ще тисячу, і був потік, якого я не міг перейти, бо стала великою та вода на плавання, потік, що був неперехідний. І сказав він мені: «Чи ти бачив це, сину людський?” Чи ти розумієш? Чи ти бачиш духовними очима? Дивишся і бачиш? Бо дивляться всі, а розуміють не всі. Спочатку заходиш по кісточки: “у вірі – добродійство”, вірую і роблю добрі діла, але не по любові, а через страх покарання. Бо знаю, якщо я виконую волю Господню, то я під благословенням Божим. Якщо ж я не виконую закону (стаю беззаконним, падаю в гріх, а гріх – це беззаконня), – я під прокляттям (прокляття від слова “клин”. Клином з'єдную – заклинаю, роз'єдную – проклинаю). Я роз'єднуюсь з Богом, я виймаю цей клин віри, що чинна любов'ю… І біси вірять, але тремтять… Так от, спочатку по кісточки, по литки, по коліна, по стегна, – і потім по груди, і потім – на плавання... Це є шлях поступового входження в цю воду. Поступового, спочатку зачаток духа, – говорить апостол Павло, – народження згори; потім зростання в благодаті, в присутності і славі, – і момент хрещення Духом Святим, отримання в хрещенні помазання на служіння. Отримання ознак, що настають слідом, отримання дарів Духа Святого в повноті, отримання містичного досвіду, який перестає бути містичним, а стає досвідом Божественної реальності. Коли людина вже одною ногою в Царстві Небесному і молиться: “Господи, я мрію, коли храмина тіла мого розвалиться, щоб я повністю з'єднався з тобою”. Це є шлях. Тисячу ліктів… Лікоть – це рука, це справа, – треба працювати. Лікоть – це як важіль, – треба напрацьовувати.... Тисяча = 10х10х10. 10 символізує собою віру, волю Божу, це є Десять Заповідей, закон Божий. Спочатку Отець – 10, потім на порядок вище 10 – Син, і ще 10 – Дух Святий. От – хрещення во ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа, все згідно волі Божої і все зусиллями береться, бо ліктів тисяча. 10х10х10х – тут воля у вірі, потім воля Божа у виконанні, потім воля Божа в одухотворенні, в оспіванні, в розповсюдженні цієї віри.

“І сказав він мені: «Чи ти бачив це, сину людський?” Ти розумієш ці речі? Бо всі дивляться на цей потік. Чи ти розумієш, як в нього ввійти?

“І повів він мене, і вернув мене на берег цього потоку. А коли я вернувся, то – ось на березі потоку дуже багато дерев з цього й з того боку”. Ніби інша перспектива розгляду одного і того самого. Ми бачимо потік, а з двох сторін цього потоку дерева. Вам це щось нагадує? Апокаліпсис, 21-й і 22-й розділ, правда? Ми там теж бачимо, що потік виходить з храму, з престолу, адже престол в храмі. І престол – правда і суд, правдиве судження. І бачимо: і праворуч, і ліворуч дерево життя. По лівий бік і по правий бік вулиці, усі напрямки співпадають з напрямком храмового джерела, з напрямком Йордану, з напрямком істини Господньої, істини Слова. Тобто, з напрямком Слова, Істини, віри (втілення цієї істини), і благодаті (одухотворення цієї віри). Хто є дерева біблійною мовою? Невже мова йде про верби чи груші? Безумовно, мова йде про духовні дерева. Все в Біблії є тінню духовних речей, символом, емблемою. Розуміймо це, і в першу чергу бачмо духовні речі, не відкидаючи букви там, де вона не протирічить духові. Але пам'ятаймо, що вся буква має духовний зміст, все Писання Богонатхненне, все Писання тривимірне (буквально-історичний, морально-етичний, духовно-символічний і містичний зміст, який відкривається тим, хто має містичний досвід). Що є дерево?

“Блажен муж на лукаву

Не ступає раду,

І не стане на путь злого,

І з лютим не сяде.

А в законі Господньому

Серце його й воля

Навчається; і стане він –

Як на добрім полі

Над водою посаджене

Древо зеленіє,

плодом вкрите”.

Давидів 1-й псалом в перекладі Тараса Шевченка. Дерево – блажен муж, щаслива людина. Чому муж? Невже жінка не може бути щасливою? Біблійна мова. Муж – віра, розуміння. Блажен той, хто розуміє, хто знайшов джерело храмове, яке витікає праворуч. Блажен той, хто знайшов правильне вчення, блажен той, кому зустрівся Христос на дорозі і покликав його, і сказав: кидай свої сіті, Я тобі дам інші. Ти ловиш рибу безсловесну? Ти будеш ловити людей, які будуть говорити, які мають образ Божий в собі. От що таке дерево. І стане муж цей, людина віри, як дерево зелене плодом вкрите, над потоком – Слова, віри, Благодаті. Дерево стоїть міцно, має корені віри, має стовбур надії, має крону любові, вершину. Має листя – це сповідування віри. Біблія – книга духовна, не підходьмо до неї з мірками нашими, людськими, а підходьмо до неї з мірками Господніми. Тоді вона відкриє нам свої таємниці, і Христос тоді зніме всі печатки, якими запечатана ця книга, що написана ззовні і зсередини, як читаємо в 5-му розділі Відкриття. Листя – це ознака того, що це дерево живе, що коріння має воду, але мало того, що є віра. Мусять бути плоди. Так от, дерево зелене плодом вкрите – віра, яка приносить плоди. Які плоди? Плоди смирення в першу чергу, потім – плоди покаяння, потім – плоди милосердя, любові і Богопізнання. І це є вершина. “Милості хочу, – каже Господь, – а не жертви, і Богопізнання більше, як всепалення” (Осії 6.6). От яких плодів чекає від нас Господь! От які дерева тут з одної і другої сторони потоку правди Господньої, потоку благодаті Господньої, бо ця правда стає благодаттю! На початку було Слово, а потім побачимо славу, якщо втілимо, якщо корінням своїм будемо всмоктувати в себе цю воду. Хто п'є цю воду, – в того відкриється джерело, той буде приносити плід. А чому по обидві сторони? Число два. Людина в проекції числа два – двоіпостасна, – душа і тіло. З позиції числа три – дух, душа і тіло, тобто дух як внутрішній чоловік, як глибинний момент, як внутрішня частина чаші. Так от, душа і тіло. І меч обосічний. Слово Боже – меч, та сама вода – меч. Меч обосічний – він розтинає, як скальпель хірурга, тіло й душу, душу й тіло. І тут дерева праворуч і ліворуч, з одної і з другої сторони. І ця вода напоює нас як духовно, так і тілесно “Шукайте перш за все Царства Небесного, все інше вам додасться”. Що ще символізує число два? Біблія – книга багатовимірна і глибинна. “День і ніч, – каже псалмоспівець Давид, – роздумував над заповіддю, і побачив, що вона безмежно глибока. І один і той самий символ розкривається з інших сторін. Число два може бути ще теорією і практикою. І теорія і практика будуть освячені цією водою, і приведуть до плодоношення. Що ще може бути в нас? Розум і воля – знову число два. Є розум, який приймає теорію, а є воля – це вже практика, практичні дії, воля, яка керує тілом і приносить плоди. Ось, з одного і з іншого боку ростуть дерева. Дерева – ми. Блажен муж, щасливі люди, які схожі на дерево, вкрите плодом. На смоківницю, яка плодоносить плодами милосердя і Богопізнання. Знову число два – милосердя і Богопізнання.

“І повів він мене, і вернув мене на берег цього потоку. А коли я вернувся, то на березі потоку побачив дуже багато дерев з цього й з того боку” Дуже багато.... Пам'ятаєте, «буде твого насіння, – каже Господь Аврааму, – як піску морського, як зір на небі…». «Як волосся на голові, – говорить в іншому місці Псалмоспівець, – множество». Ми бачимо Бога, як Старого днями, тобто, – премудрість, предвічна мудрість. Який сидить на престолі, а престол Його – правда і суд. І волосся Його, як біла вовна. Знову, волосся – дуже багато послідовників, які з цього розуміння Божого, з цього джерела Господнього вгамовують спрагу і живляться.

“І сказав він до мене: «Ця вода виходить до східної округи, і сходить на степ (виходить на степ… Мудреці із сходу... Вона йде тільки для тих, хто її хоче пити. Господь ніколи не діє силою: “Ось стою і стукаю...” Повернись на схід, відкрий двері, і тоді ввійде це джерело в твій дім, і тоді ввійду Я, – спочатку як Слово. Впусти Його – і Я буду як Дух. Я проявляюся так: Слово Христове – Дух Христів. Слово і Благодать. Ця вода виходить до східної округи, до тих, хто на сході в позитивному значенні. І сходить на степ, і сходить до моря. Йордан іде в степ, цілину, яку треба підняти. Треба зорати ці поля, засіяти словом. Знову, по-іншому говоримо про одні й ті самі речі: треба зволожити степ цією водою слова, щоб дав цей степ урожай сердець наших, бо земля – це серця людські. Поле, степ. Тут степ – необроблене поле, цілинна земля. І сходить до моря – до самого кінця. А море є світ – “суть племена й народи”, “житейське море, схвильоване спокус бурею” – воно в серцях наших), і сходить до моря, до води солоної (непридатної для пиття. Якщо розглянемо по букві, то мова йде про Мертве море. Ми знаємо, що в мертвому морі надзвичайно солона вода і там нічого не живе. Тут сіль із знаком мінус, – консервація. Пам'ятаєте про жінку Лотову? Сіль із знаком плюс – це суть: “Ви сіль землі. Якщо сіль вивітриться, то що зробить її солоною”, – каже Господь апостолам. А тут із знаком мінус. В Господа все по два (Сирах 34), кожен символ має позитивне і негативне значення. І вода призначена розбавити цю сіль, призначена оживити воду. Ця жива вода вчення Господнього сходить в море світу і оживляє його, і з'явиться риба. В Мертвому морі немає риби, там настільки густа води (через великий вміст солі), що можна лягти і читати газету. Ця солона вода Мертвого моря стала символом, образом, тінню духовних речей – духовно змертвілих сердець світу цього), – і вздоровиться вода (була мертва – стане живою). І станеться, всяка жива душа, що роїться скрізь, куди приходить той потік (все оживає, воскресіння), буде жити, і буде дуже багато риби (мова йде про душі людські – багато людей, які вже плавають, які живуть, які воскресли. В серцях яких воскрес Христос. От що означає «Христос воскрес! Воістину воскрес! “Бо таємниця від віків і поколінь: Христос у нас – надія слави!”), бо ввійшла туди та вода, і буде вздоровлена, і буде жити все, куди пройде той потік. І станеться, стануть при ньому рибалки, від Ен-Енгеді й аж до Ен-Еглаїму (тепер вже є що ловити. Пам'ятаєте, 19-й розділ книги пророка Ісаї? На легенькій хмаринці Господь вирушає в Єгипет. Покарати Єгипет. Хмара не буквальна, – хмара благодаті, хмара свідків Господніх, як відкриває нам це 1-й вірш 12-го розділу Послання до євреїв апостола Павла: “маючи таку велику хмару свідків…”. Так от, у цій хмарі прийде Господь судити світ. В цій хмарі, в якій віруючі і вірні, як росинки – кожна душа, якщо вона чиста, якщо вона відбиває світло істини. І відповідно наповнюється благодаттю і перетворюється на хмару благодаті. На ній Господь простує в Єгипет, щоб покарати його. І читаємо, що повсихають всі джерела Єгипту (іншою мовою – стануть солоними, мертвими). І будуть даремно сидіти рибалки і закидати вудочки свої – нічого не будуть ловити. Даремно буде працювати ідеологія світу, бо ніхто не повірить і ніхто на цей гачок вже не клюне, ніхто в цю сіть вже не потрапить. А тут буде багато риби і будуть ловити, і будуть потрапляти в сіті, тільки вже не в сіті світу цього, не в сіті князя світу цього, слуг диявола, не в сіті ідеологів світу цього, а в сіті учнів Господніх, яким сказав Господь: кидайте старі сіті і йдіть за Мною. Я вас навчу, як ловити рибу. Я – джерело, що оздоровлює. Я дам вам сіті нові, правдиві, і навчу, як закидати їх. Пам'ятаєте? – «закиньте праворуч»? І навчу, коли закидати їх. Вдень (“цілу ніч ми ловили, Господи, і нічого не зловили”, – каже Петро). Якщо ти вночі ловиш, то нічого не зловиш. Тільки вдень, тільки при світлі любові й істини, яка походить від любові. Зігрівшись теплом благодаті Господньої, тільки проповідуючи, те що ти бачив, тільки якщо будеш “мужем з відкритим оком”, ти зможеш врятувати душу людську. Вона довіриться тобі, вона піде за тобою, і їх буде багато – сто п'ятдесят і три (це окрема символіка).

“І станеться, стануть при ньому (при цьому морі, яке оживляється водою) рибалки, від Ен-Енгеді й аж до Ен-Еглаїму (Ен-Геді, або Ен-Гадді перекладається як “джерело козеняти”. Козеня відрізняється від овечки? Безумовно, овечка – це вже смиренна. В овечій печері народжується Христос. А тут ще не народжується Христос, – віра, що чинна любов'ю. Тут ще віра, яка чинна страхом, яка брикається, як козеня, яка бодається ще своїми ріжками, як в дусі так і в плоті, і яку треба прив'язувати. Козеня треба прив'язувати, і не даремно вибраний цей символ. Так от, Ен-Геді – це джерело козеняти, це слово, яке йде для козеняти, не для овечки. Закон Божий, десять Заповідей – ось джерело козеняти. А одна заповідь Господня: Возлюби Господа Бога свого і ближнього свого як самого себе – це вже подвійне джерело, благодать на благодать. Це теж благодать (Ен-Геді). Але друге джерело, Ен-Еглаїм, перекладається, як “подвійне джерело” – це благодать на благодать. Воно теж від Господа – і перше від Господа, й друге. І десять Заповідей, підзаконне служіння, слово для підзаконних – від Господа. І друге джерело подвійної благодаті, слово для духовних – теж від Господа. Перше служіння підзаконне, для віри, що чинна страхом – джерело козеняти, Ен-Геді. Друге, що чинне любов'ю, віра підблагодатна, або, як сказано в іншому місці, благодать на благодать, – подвійне джерело. І підзаконна віра – то благодать, але віра підблагодатна – це благодать на благодать. Є Анна, є Марія. Ім'я Анна означає “благодать”, а ім'я Марія – “возвишена”, подвійна благодать. Зустрічаються вони в храмі Божому. Згадаймо стрітення Господнє. Від Ен-Енгеді й аж до Ен-Еглаїму, від початку до кінця, від козеняти до овечки, від підзаконних до підблагодатних, від страху до любові. Страх Господній – початок мудрості; вершина – любов. Від страху до любові); вода буде місцем розтягнення неводу (буде розтягнення невода, для всіх буде це виловлювання. І тих рибок будуть виловлювати в джерелі Ен-Геді, і рибок з джерела Ен-Еглаїм будуть виловлювати рибалки Господні. Будуть виловлювати ті, кого Він посилає: “Ідіть і навчайте всі народи...” Ідіть і виловлюйте їх з житейського моря пристрастей, схвильованого спокус бурею. Виловлюйте, рятуйте душі), їхня риба буде за родом своїм, як риба Великого моря, дуже численна (багато риби – і за родом своїм: кожен має свій характер. 12 колін Ізраїлевих, 12 апостолів… 144 тисячі спасенних: 12 раз по 12 тисяч. Дванадцять – це повнота, різноманіття. Я завжди кажу: від бомжа до президента. Для кожного, ким би ти не був. На якому б ти рівні розвитку не був. Який би соціальний статус не мав – для всіх є слово Господнє. Подумайте, яка велика Його Благодать! Спасіння для всіх, тому що змиритися можуть всі, смирення є двері. Тому що, коли ти приходиш до Слова, то слово тебе вчить – змирись. “Господь противиться гордим, а смиренним дає благодать”. І це може зробити кожен). Його ж багна та калюжі не будуть оздоровлені (завжди залишається місце для озера, що горить вогнем і сіркою. От вони – багна і калюжі! Уздоровилося море, але завжди є ті, які чинять хулу на Духа Святого. Пам'ятаєте, всякий гріх проститься, крім хули на Духа Святого, а хула на Духа Святого – це нерозкаяний гріх. Це ті, які не будуть каятись, хто як фараон: чим більше його тиснеш, тим більше він опирається. Жорстоким стало серце фараона... Жорстокість постійно поширюється, і для тих так само. Оці багна, болота, калюжі – там, де росте очерет. А очерет – це неправдомовство біблійною мовою, пустомовство. Що ви ходили слухати, – очерет, що шумить? Завжди залишає Господь тих, хто поза Єрусалимом. Згадаймо Апокаліпсис. Читаємо: прийшов Господь, і бачимо: є ті, хто ввійшли в Єрусалим разом з Ним. А ззовні залишаться чарівники, ідоляни і т.д. А лякливих, і невірних, і мерзких – доля одна – в озері, що горить вогнем і сіркою. В озері будуть вигоряти, поки не повсихають ці калюжі. Море – це на віки; а калюжі висохнуть. Прийде час і носії зла потрошечки вимиратимуть, як павуки в банці один одного знищують, і йдуть до знищення духовного, а це є друга смерть, на віки, вічна) – на сіль вони дані (ті, хто законсервувався, ті, хто як жінка Лотова, зупинився на шляху – законсервувався, ті, хто задогматизувався. Ті, які не рухаються вперед, не оновлюються). А над потоком виросте на його березі з цього й з того боку всяке дерево їстівне (вже ми розглянули, – всяке дерево, що приносить плід) не опаде його листя (віра не пропаде. Коли пропадає віра? Згадаймо притчу про таланти – це є одне й те саме. Талант один – це віра. Там одному дав один талант, другому два, третьому п'ять. На початку – віра. Другому дав два, а першому тільки один, бо не міг більше вмістити. Та як виявилось, і не хоче вміщати, бо він сидить у багні, він законсервувався. А два – це всиновлення віри. П'ять – П'ятидесятниця, Дух Святий, одухотворення життя, всіх п'яти входів. Так от, той, кому дав один талан, віру, – він закопав її, а (і біси вірять, але тремтять). І Господь забрав в нього талант. Бо, хто має, хто працює, – йому дасться і ще додасться. А хто ж не має, то забереться в нього і те, що він має, а точніше – забереться те, що він думає, що має. Думає: маю віру, і за віру свою кого хочеш задушу… А насправді немає нічого, тільки думає, що має…) не опаде його листя (не зникне віра, не забере Господь талант, не прокляне цю смоківницю, як неплідну) і не перестане плід його, – кожного місяця буде давати першоплоди (місяць – оновлення. Що символізує місяць біблійною мовою? Церкву. Тут оновлення, зростання Церкви в часі. А на особистісному рівні – що таке місяць? Віра. Сонце – це любов, яка дає світло істини й тепло благодаті, Місяць, який зігрівається цим Сонцем, відображає світло істини – це віра, безумовно. Церква зображена в Апокаліпсисі як жінка, зодягнута в сонце (в любов), а в ногах її місяць. На цьому камені, на камені віри збудую... І місяць, який перетворився на кров – це ті, хто думають, ніби мають віру, а насправді вона є кривава, не чинна любов'ю. Вона не відбиває світло сонця як супутник його, а опирається йому) кожного місяця буде давати першоплоди (оновлюватись: пам'ятайте про жінку Лотову! З суботи до суботи шість днів працюй, роби всі діла твої, а День сьомий – субота для Господа, а потім знову працюй, бо настає новий день, початок нової седмиці... І знову все по колу. І в вічності нема зупинки, і нема кінця в вічному Богопізнанні. Тому що збагнути Бога неможливо. Його можна пізнати на певному етапі, як можна пізнати річку. Набрав долонею води, напився, – і вже знаєш, яка то річка, але випити річку неможливо. От воно, сенс майбуття, – вічне зростання, вічний підйом, вічне життя в Царстві Духа), бо вода його – вона зо святині виходить, і буде плід його на їжу, а його листя на лікування. Листя на лікування. Чим спасетесь? Вірою. Коріння, яке напоюється водою Слова Божого, бо віра від слухання, – теж віра. А листя – сповідання цієї віри, як і сказано: “Бо серцем віруємо для праведності, а устами сповідуємо для спасіння”…

Слово Боже живе і діяльне, це є безодня премудрості. Часто підходять до мене люди, приносять апокрифи, інші книги. І запитують: як ви ставитесь? А я кажу: Боже коханий, брате, я люблю тебе! Дай мені за все своє життя якусь десятитисячну частинку з того, що є в Біблії, втілити – і нащо мені ще щось? Ви подивіться, скільки є тут! Безодня мудрості! Ви візьміть один цей розділ і прочитайте його ще через рік – і ви будете бачити, що він відкривається для вас по новому. Читайте цю Книгу все своє життя – і будете зустрічати таке, яке ще не бачили. Це буде відкриватися вічно, бо це джерело вічне, це джерело неможливо випити! Наскільки Богом (тобто багатим) є наш Господь. Ми використовуємо найсвятіші слова, часто вивітривши зміст... По суті змісту: наскільки багатим є наш Господар! Якщо Він є Господом нашого життя, то Він Господар, Пан наш, і Він є дійсно багатим і скарбниця багатств його невичерпна...

Хай Господь дасть нам мудрості розуміти це, хай дасть нам сили припасти до того джерела, а припавши до нього, дати плід. Хай дасть Він нам миру і радості в Дусі Святому, щоб ми могли в віках гідно прославляти Його як єдиного Бога: Отця, і Сина, і Святого Духа нині, і по всяк час, і на віки вічні. Амінь.



† † †



ВИЙШЛИ В СВІТ ТАКІ КНИГИ ПРОТОІЄРЕЯ ОЛЕГА ВЕДМЕДЕНКА:

* Посібник з духовного діяння “НЕХАЙ БУДЕ ВОЛЯ ТВОЯ...”
(Внутрішня Сила або духовні основи успішності та здоров’я; чому ми хворіємо або як стати здоровим; пам’ятка для тих, хто шукає спасіння; практичні поради протягом дня; правила боротьби невидимої; якщо вам пороблено; переривання прокляття роду; самовичитка... Ці, та інші матеріали ви знайдете у невеликій за розміром, але змістовній та сповненій реальним досвідом книжці, 104 стор.).

* Дві книги з серії “Відповіді священнослужителя”: “ІЩЕ НІЧ...” та “СМАК БЛАГОДАТІ” (Відповіді на запитання, якими докоряють православним представники різноманітних протестантських конфесій: чому поклоняємося Богу перед іконами; чому святкуємо не юдейську суботу, а новозавітну неділю; чому хрестимо немовлят; чому часто хрещення здійснюється не через повне занурення, а шляхом обливання; як правильно звертатися до Бога /хіба лише Ієгово?/; чи потрібно молитися за померлих; чому вшановуємо мощі, молимося до святих; чому шануємо Богородицю, і чи були у неї іще діти, окрім Ісуса... Також про число звіра /666/; коли і як прийде Антихрист; як правильно вітатися у церкві; чи можна їсти м’ясо з кров’ю; головний убір у храмі /чоловіки та жінки/; властивості святої води; походження людини тощо... Кількість сторінок відповідно 180 та 160).

Книги українською мовою.



* НАПИШІТЬ НАМ
, і ми поінформуємо Вас як отримати поштою книги, конспекти лекцій, а також аудіо та відеозаписи лекцій та проповідей протоієрея Олега. У лист вкладіть порожній конверт із зворотною адресою.

* НАША АДРЕСА:
Протоієрею Олегу Ведмеденку, Біблійна школа духовного вдосконалення, а/с 18, Луцьк-21, Україна, 43021. (Детальна інформація вміщена також на сайті www.vedmedenko.org в розділі “КНИГИ ТА АУДІОЗАПИСИ”).




Наші групи в соціальних мережах:

Facebook: Олег Ведмеденко

Вконтакте: Олег Ведмеденко

Наші блоги в соціальних мережах. Додавайтесь: