Біблійна школа духовного вдосконалення Єпископа Олега Ведмеденка
  на головну    укр   рус      Вчення Господнє полягає в єдиному слові: ВОЗЛЮБИ! Возлюби, а для цього СМИРИСЬ, а отже прийми ближнього свого та обставини свого життя такими, які вони є: без гніву і роздратування, без страху і тривоги, без гордощів та образи.
ПОШУК В РОЗДІЛІ ЛЕКЦІЇ:

Євангеліє від Матвія.Мф. 8. 5 - 13. Уздоровлення сотникового слуги.

Лекція № 34

Лекція:
Людина, яка не навикла молитися, не має молитви серця, далека від дійсно молитовного стану приходить у храм і дивиться весь час на годинник. Співають гарно, Євангеліє прочитали, добре якщо проповідь сказали, ну і все. Більше робити їй тут немає чого... Ви розумієте про що я кажу? Православ'я піднімає на більш вищий щабель. Православ'я піднімає до містичного досвіду. Більшість протестантських конфесії взагалі відкидають містику як шаманство. Тобто, цей досвід відкидається, як шаманство. Цей мед відкидається, ще будучи не скуштованим. І тому, безумовно, дуже важко в таких традиціях класичного протестантизму цей мед скуштувати. І служіння протестантизму є служінням більше соціальним, і ми це бачимо. Ми бачимо місії милосердя, гуманітарну допомогу, ми бачимо школи, ми бачимо соціальне служіння. Щодо католицизму, то він на сьогодні уже не той, що раніше: він більш могутній. Він впевненіше стоїть на ногах, і йде, і веде за собою. Православ'я більш містичне, більш духовне. Але там де ця духовність, містика, - то будьте певні, що там і найбільше сатана працює, щоб задушити її, щоб не дати цьому прорости. Тому що, якщо людина піднімається до духовності, куштує вже цей мед, то її дуже важко скинути во шеол. Коли людина стає серафимом, хоча б трішечки причащається от цього серафимового способу життя, цієї Божественної реальності, - її дуже важко скинути. Херувима можна скинути. І ми пам'ятаємо, що сатана був херувимом помазаним. Херувим означає "відання", а це значить, що ти можеш знати теорію, ти можеш знати слово Боже напам'ять і по букві, і по духу. Але ти можеш бути скинутий через свою нелюбовність, через своє несмирення, тому що, ти не скуштував плід смирення і дійсної благодаті. Не благодаті Слова, не благодаті віри, а благодаті Духа. Так от, благодать Духа власне і є основною відмінністю православ'я. І саме тому сатана тут так активно діє. Тому що тут найбільша небезпека для нього - якщо життя православне вируватиме. Тому-то сатані вигідно, щоби в православ'ї панували сон, консерватизм, нехіть до праці і застій.

"Співали люди, грали дзвони, і слава в небо понеслась…", - співали ми сьогодні. Та слава являється в наших серцях. Дай Бог нам піднятися до містичного досвіду, дай Бог нам цього меду спочатку напрацювати, а потім скуштувати, а скуштувавши вже нікому не віддати. І приходити в храм не відбути час: о, вже слава Богу "Отче наш"; але: ой, вже "Отче наш", здається тільки літургія розпочалась! Здається тільки ввійшов в цей стан, а вже кінець… От це і є православ'я. Поки цього не розжуєш, то і не зрозумієш. Один брат казав: Це не цікаво! Не можна дивитися один і той самий спектакль все життя!.. Йому не цікаво, бо він знає тільки теорію, він не торкнувся практично цих речей. Ти вивчив ноти, але музики ти не почув. Тобто, не піймана суть, не почута музика. Наше завдання почути той дзвін, Божий дзвін. Не дзвін мідяний, чавунний, залізний, а той дзвін Божий, що про нього ця пісня. Почути дзвін, щоб наші серця зігрілись теплом благодаті, щоб в наших серцях ми побачили славу Господню. Тому що слава і присутність Божества - це слова синоніми. І славу не як славу Слова, а як славу Духа, те про що сказав Господь: "І іншого Утішителя я вам пошлю" Уже не Слово правди, але Духа правди. Не ноти, а ту пісню небесних сфер, ту нову пісню Мойсеєву про яку і пише Святе Письмо. Пам'ятаєте? Будемо співати нову пісню, не стару пісню, не підзаконну, не пісню теорії, а пісню, коли ми вже ввійшли в цей містичний досвід, ми почули цю музику і хочемо, щоб цей концерт не припинявся. Тому що ми є його учасники, бо кожне з наших сердець є тією скрипочкою, яка відкрита перед Господом, і Великий Диригент - Дух Святий грає, бринить на струнах її. Хай Господь дасть нам розуміти ці речі! Хай дасть нам Господь відкинути всякі шори з очей як розуму, так і серця. І зрозуміти, що найвище - це здобути благодать Святого Духа. В цьому сенс життя. Ця благодать здобувається тільки глибоким смиренням. Я впевнений, православ'я підніметься, цей шлях - він всеодно відродиться. Тому що прагнення до містичного, вищого знання, прагнення до бачення Бога духовними очами, до богоєднання, до бачення слави - воно не може бути ніяк загальмоване. І ми бачимо, у загальнопротестантському русі зростає рух харизматичний. І ми бачимо, яких обертів набирає цей рух, і ми бачимо, що сьогодні харизматичний рух наймогутніший в протестантському середовищі. І це говорить про повернення до першоджерел, до того шляху який був відкритий ще від перших християн, і який з 1054 року почав називатись православним. Не важливо з якого часу що почало називатись, але я тут кажу про суть, а суть спасіння - стати овечкою, знайти ці двері смирення і піднятися на висоту Духа. Це Слово вознести. Вознести Христа, Бога Слово до висоти Духа - здобути в серці своєму Бога Духа, щоб зацарював Він в наших серцях. Коли станеться це, коли досвід містичний стане для нас реальністю, то прийде Дух і всьому навчить. І не будемо ми вже сперечатися, і будемо бачити один в одному брата і сестру, і шукати не те що нас роз'єднує, але те, що об'єднує. Це є шлях.

Сьогодні ми продовжуємо працю над Євангелієм від Матвія, і ми розглянули уздоровлення слабого на проказу. І нам відкрилися такі глибини, ми зазирнули трішечки в них, ми взяли те що нам треба, а решту закрили на потім. Прийде час і ми повернемося до того розділу, що ми розглядали минулого разу. Поки що ми взяли достатньо для розуміння шляху спасіння. Ми продовжимо з п'ятого вірша:

"А коли Він до Капернауму ввійшов, то до Нього наблизився сотник. Та й благати зачав Його, кажучи: "Господи, мій слуга лежить удома розслаблений, і тяжко страждає". Він говорить йому: "Я прийду й уздоровлю його". А сотник Йому відповів: "Недостойний я, Господи, щоб зайшов Ти під стріху мою… Та промов тільки слово, - і видужає мій слуга! Бо й я - людина підвладна, і вояків під собою я маю, і одному кажу: піди - то йде він, а тому: прийди - і приходить, або рабові своєму: зроби те - і він зробить". Почувши таке, Ісус здивувався, і промовив до тих, хто йшов услід за Ним: "Поправді кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшов був такої великої віри! Кажу ж вам, що багато-хто прийдуть від сходу та заходу, і засядуть у Царстві Небеснім із Авраамом, Ісаком та Яковом. Сини ж Царства - повкидані будуть до темряви зовнішньої - буде там плач і скрегіт зубів"!.. І сказав Ісус сотникові: "Іди, і як повірив ти, нехай так тобі й станеться!" І тієї ж години одужав слуга його".

Хто є той сотник? Колись ми вже торкалися цієї теми, тому що цей уривок з Євангелія читається під час літургії, і я торкався цієї теми під час проповіді. "А коли Він до Капернауму ввійшов…" Що є Капернаум, де розгортаються події? Капернаум - це є Церква. Чому Церква? Капер-, Наум-, означає - "Місто, або поселення Наума", а Наум означає "Утішитель". Місце утішання. Де ж місце в якому ми шукаємо утішення? Де місце в якому "Божії дзвони гудуть"? Де та слава Господня, де той Дух Утішитель? Це все, безумовно, у Церкві Божій. Ми бачимо, що входить Христос в церкву, і до Нього наближається сотник. А сотник - це є в першу чергу воїн, який керує сотнею вояків. І відповідно мова йде про світську одиницю влади. А точніше сказати - це є влада, світська влада, якщо ми будемо розглядати на рівні загальному. І один із слуг цієї влади лежить розслаблений. Що обслуговує владу? Політика, наука, економіка… Це є слуги, які працюють на того сотника, на владу. Його можна було тут вивести і як царя, це не має значення. От якщо ми будемо розглядати на рівні загальнодержавному, загальнолюдському, то ми побачимо, що сьогодні ці слуги влади нашої лежать розслаблені. Що сьогодні відбувається? От кажуть: освіта лежить, медицина розслаблена, паралізована (розслабленість - це параліч). Все паралізоване! Яким методом підніматися? Повернемося до книги пророка Йони. Згадаймо цю історію, тому що вона є ключик, саме про неї сказав Господь: "Рід лукавий і перелюбний чекає ознаки, та ознаки йому не дадуть, крім ознаки пророка Йони. Бо як Йона перебував у середині великої риби, так Син людський мусить три дні і три ночі перебути в серці землі". Де та "земля"? Ця земля в наших серцях. Мова не йде про той гріб буквальний, в який поклали тіло Христове, тому що той гріб взагалі не під землею був. В ті часи ховали в печерах, а вони над землею. Мова йде про серця людські.

Зараз я коротко переповім цю історію для тих, хто не пам'ятає її. Ім'я Йона означає - "Голуб". Тобто, власне, це священнослужителі, церковнослужителі, і ми з вами так само, бо Господь посилає усіх синів Своїх проповідувати Слово миру. І цей пророк замість того, щоб плисти в Ніневію куди посилає його Господь, і проповідувати, що ця Ніневія буде знищена. Ніневія - це є світ, це столиця Ашшуру, Ассирії. Ассирія - це є войовничий матеріалізм в біблійній мові, тобто - це є войовничий матеріалістичний світ. І замість того, щоб проповідувати в цьому світі, він вирішує краще купити квиток на торговий корабель який пливе в зовсім протилежному напрямку. Він пливе у Фарсис, Новий Карфаген - це південь Іспанії, і це зовсім протилежна сторона від Ассирії. І от він купує квиток на цей корабель, "…лягає до споду…", - читаємо, - на саме дно ліг і спить собі. Це сьогоднішній стан, так само, релігійний. Замість того, щоб проповідувати Слово, вигідніше продати совість пророчу, бо щоб купити квиток треба щось продати. Продати совість, тобто, не проповідувати істину так як вона є тут у Святому Письмі, але лягти на дно серед тих товарів світських і собі тихенько спати. Так і є на сьогоднішній день в нашому рідному домі - православ'ї. Але здіймається буря "на морі" - в світі, в державі. Господь здіймає бурю. Буря є в серцях людських. І ось-ось корабель почне потопати. Що робить капітан та команда корабля? Вони починають молитися своїм богам! Вони хочуть все підняти методами людськими. Вони моляться божкам політики, економіки… І в політиці, і в економіці, і в культурі багато цих божків - шляхів спасіння. Скрізь є свої божки на які можна робити ставки і які ніколи не врятують. І в них нічого не виходить. Тоді починають скидати баласт, тобто когось звинувачувати і скидати їх з лідерів. І ми сьогодні бачимо, як це все проходить. І впадуть і сьогоднішні, і завтрашні, а море бушує всеодно, і заспокоєння немає, тому що спить пророк на дні корабля торгового. І тоді капітан корабля спускається в трюм, будить пророка Йону і каже: вставай і молися своєму Богові! Може Він почує молитви і ми не погинемо! Це сьогодні і відбувається. Ви бачите, як сьогодні будять цього пророка. Будять пророка, і вищі всі сановники вже знають, як в церкві свічку запалити, а це говорить про те, що - це початок пробудження. Вони шукають вихід з такого становища, і кажуть: може ти своєму Богу помолишся і Він, може, почує? Зараз це йде на такому рівні.

І, - читаємо далі, - встає пророк Йона, а "корабельники" кидають жереб: хто ж винен в цьому? І жереб падає на Йону, і він каже: так, я винний!.. Так воно і є, тому що: "Напочатку було Слово…"; "І загине мій народ через брак знання…". А "Уста священика знання стережуть…" Тому що хворіє оцей "сотниковий слуга" через те, що Христос не ввійшов в дім сотника, бо сотник ще не прийшов до Христа, ще в світі панує ідеологія князя світу цього - сатани. І Божий Закон: "Шукай вигоду своєму ближньому" ще не зрозумілий. Але приходить момент, і починається пошук істини. А істина - на "сході". Істина - це "Схід з Неба", і як би ми не шукали істину, з якого б кінця не підходили, якщо ми її шукаємо, тобто дивимося на схід, - то знайдемо обов'язково! Якщо мудреці шукають істину, то вони обов'язково прийдуть до Христа, як прийшли волхви бачачи цю зорю Господню. Обов'язково мудрість світу прийде до Христа, до цієї ідеології, до ідеології любові, до ідеології пошуку вигоди ближньому в першу чергу. Невигідно воювати! І погляньте: світ уже приходить до цього, тільки ми цього не розуміємо!.. Прийде час, ми піднімемося на висоту і тоді побачимо, як це відбувалось. Десять років тому назад, пам'ятаєте? Кооперативи… Згадайте, це якийсь страшний сон. Горіли кіоски, палатки… А потім приходить момент, і сьогодні я вже розмовляю з бізнесменами, і вони мені говорять: невигідно воювати! Я йому спалю кіоск - він спалить мені, в результаті ми обоє програємо. Нам вигідно домовитись, щоб я шукав вигоду йому, він шукав вигоду мені - тоді нам буде вигідно обом. Приходить це розуміння, а це є Божественний Закон - "Шукай вигоду своєму ближньому". Дій по відношенню до свого ближнього так, як ти хочеш, щоб він діяв по відношенню до тебе. Це є Божі слова, і до цього прийде світ, той "сотник", і ще раніше ніж сплячий пророк Йона, тобто релігійний світ. І ми бачимо сьогодні, що розуміння находять світські структури швидше, ніж релігійні. Жереб впав на Йону, і причина з'ясована: так, справді церква винна, тому що церква є авангард людства. Саме в Церкві знаходяться носії культури (слово "культура" співзвучне слову "культ" - "поклоніння"), в церкві споконвіку був прогрес. А сьогодні це перетворилося на регрес, на консервативну, ортодоксальну структуру. Яка не хоче змінюватись, яка не хоче оновлюватись, яка не хоче бути першою в смиренні і любові. І так і буде, бо перші стануть останніми, а останні першими.

І розвів руками пророк Йона: так, винен, бо знаю істину, але спробуй тобі скажи цю істину!.. Он до мене вже говорили, і що? Одні погнили на Соловках, інші по таборах та тюрмах. Недалеко і священик Олександр Мень, якого саперною лопаткою зарубали в 1990 році. Тай сьогодні, ти знаєш, що якщо ти проповідуєш Слово, то ти будеш під пильним наглядом обов'язково. І ти будеш останнім, бо тебе будуть ховати десь подалі, і дякуй що тобі взагалі дозволяють щось робити! Я знаю це, я винний, - каже Йона. Але в мене діти, і вони хочуть їсти. Я маленький, я недосконалий, - каже пророк Йона, - але я винний. Це розуміння прийде, і воно приходить вже сьогодні. Що ж робити? - питають Йону. Він каже: підніміть мене, і киньте в море, і воно заспокоїться. Хай Слово в чистому вигляді проповідується в дитячих садочках, школах, інститутах, університетах. Хай це буде серйозна програма освіти. Хай Божі засади ввійдуть в політику, в культуру, в науку, в економіку, в освіту - в усі сфери цього моря, і воно заспокоїться. Рано чи пізно обов'язково воно прийде до Божественних норм. От шлях.

Те саме ми бачимо тут. "А коли Він до Капернауму ввійшов, то до Нього наблизився сотник. Та й благати зачав Його, кажучи: "Господи, мій слуга лежить удома розслаблений, і тяжко страждає". От тут якраз той капітан корабля (сотник), який спустився в трюм, знайшов сплячого Йону, або ж почав будити Христа в собі (прийшов до Христа, прийшов у церкву, прийшов до віри), і починається спасіння. Бо він розуміє, що будуть красти у нього на підприємстві. І буде він вішати багато замків, наймати сторожів, охорону, а красти будуть! Але якщо в мене на підприємстві будуть працювати християни (справжні християни, як знають Заповіді Божі, і хоча б бояться Бога. Які не крадуть якщо й не тому що благочестиві, то хоча б тому що бояться Бога), то йому не треба буде замків на підприємстві. Це вигідно! І ми сьогодні маємо ці речі. І сьогодні присутні в цьому храмі керівники підприємств, і не таких вже маленьких, де кожен день робочий починається з спільної молитви. Це результат нашої з вами праці, вірніше праці Господньої через нас. Це не байки, не фантазії, це вже є! Це "сотники" прийшли до Христа, і вже сьогодні ми маємо колективи в яких іде ця праця. В яких вже з'являються елементи довіри один до одного.

Наприклад, якщо я поїду десь відпочивати, і попрошу сестру Ольгу в мене переночувати, бо нас з матушкою не буде, то я їй довіряю, я знаю, що вона в мене нічого не вкраде! От я їздив в "Лісову пісню" - в мене ночувала сестра Зіна. Ми одне одного знаємо. Це вже в дії ці речі. А уявіть собі колектив, де один одному так довіряють! Уявіть собі, що ви приходите в колектив і знаєте, що ніхто про вас не розпускає пліток, що тут так прийнято по-християнськи: якщо немає третьої особи - то про неї не говорять зовсім. Прийшов брат, а ти на нього щось маєш, - то вирішити все як в Святому Письмі написано, один на один. І ти підходиш до нього і не боїшся, що він перекрутить твої слова і кинеться на тебе, як рикаючий лев, і буде мстити тобі, так що краще і не казати. Ні, по Божому! І якщо він не послухає тебе, то чини так, як каже Святе Письмо: скажи йому при двох-трьох свідках. А коли він знову не хоче слухати - тоді третій варіант: скажи церкві, тобто збирається весь колектив, вся церква, все зібрання праведників і з'ясовується хто є правий, хто є винний на основі слова Божого. А якщо він не послухав і тепер, - то буде він як митар і язичник. Це означає, що перед цією "свинею" (біблійний символ) я перлин своїх не буду сипати. Але Слово йому буду проповідувати, якщо почує. Якщо ж ні, - то я буду чекати і молитися, щоб він прийшов до істинної віри. Це майбутнє, так буде обов'язково! І від самих людей багато залежить...

От запитання яке колись задали учні Ісусові: "Господи, чи не цього часу Ти відбудуєш царство Ізраїлю?.." Мова йде про духовні речі, про духовний Ізраїль, духовне царство. Господь сказав: "Не ваша справа вираховувати дні і часи, які Господь поставив у владі Своїй" Про що йде мова? Кожен працює над собою! Кожен починай з себе, бо "Царство Боже всередині вас!" І не чекай поки воно прийде ззовні, бо воно вже в середині нас, так що починай з себе. І воно прийде так, що ти не будеш очікувати. І прийде момент, коли ти скажеш: О, воно вже прийшло, а ми думали, що це буде інакше. А воно вже тут, Христос вже прийшов во плоті, в тілі церкви, в нашій плоті. Ми разом вже є група людей, які вже є дійсно брати і сестри. Не просто називаються так номінально, тому що і тих, і інших хрестив православний священик. Ні, але тому що я дійсно бачу, що це є брат, це є сестра, і в мене до неї таке ставлення, як до рідної сестри: я можу їй довіритись. Ви знаєте, як це добре?! А ви думаєте, чому з православ'я так втікають в протестантські конфесії? Втікають, бо шукають таких теплих стосунків, шукають братів і сестер насправді. Починаймо з себе! Мені болить за православ'я, і я завжди повертаюсь до нього, бо хочу відродити його. Тому що православ'я то не просто якась абстракція, а це мільйони конкретних душ, які на сьогоднішній день лежать розслаблені, як той сотників слуга. Так от, тепер зрозуміло, що значить лежить розслаблений слуга сотника і як його реанімувати. І все це буде стосуватись і науки, і культури, політики, і будь-якої сфери життя. Будь-якого слугу сотника підніми - і він буде щасливий, той сотник, та влада в якої такі слуги. Але для цього його треба привести до Христа!

"А коли Він до Капернауму ввійшов, то до Нього наблизився сотник. Та й благати зачав Його, кажучи: "Господи, мій слуга лежить удома розслаблений, і тяжко страждає". (Це є страждання) Він говорить йому: "Я прийду й уздоровлю його". Христос готовий прийти, тільки впустіть Його. Ви так багато приділяєте ефірного часу для сексу і насильства, для духа насильства і користолюбства. Відкрийте трішки для духовного! Адже ми чітко знаємо, яка програма духовна. Її подивишся - і зволожаться очі, і ввійдеш в розчулення. Таку програму ми будемо дивитись, бо ми знаємо, що вона буде добра, справжня. Проте таких програм в телеефірі лише один відсоток, а дев'яносто дев'ять відсотків таких, які зовсім не можна дивитися. А уявіть собі, що все помінялося місцями! От з чого треба починати! "Напочатку було Слово…" Треба підняти пророка Йону, пророка миру, і "кинути" його в це "море". Це мусить бути на рівні програми державної. І це буде, бо Господь зажене в таке тісне місце, що мусово буде робити так!

Приходить момент, коли вже треба щось робити. І ми це робимо, у нас група просвічення працює, і щось воно з того буде. І ми будемо цю справу продовжувати. От розслаблений слуга сотника, який зрозумів, що треба для того, щоб врятуватися з цієї ситуації. Треба прийти до віри, треба прийти до спасіння, прийти до вищих цінностей. Кожен дасть за себе відповідь. І будьте певні, що дадуть відповідь і ті, які винні в розбраті, в розпорошенні отари яке сталося на сьогоднішній день. Вихід всеодно один: повернутися до Слова, до першоджерел, до тої бази, яка дає віру, бо віра від слухання Слова, і дає благодать, тому що благодать по вірі. І якщо не розуміє цього іще "пророк Йона", бо він спить, то це зрозуміє капітан корабля, сотник! І він вже будить, хоча будить іще не тих, і будить не так, але вже є запит. Поки не буде запиту, то не буде і пропозиції. Шторм вже почався, і штормить "сотників" і "капітанів кораблів". І рано чи пізно появиться ця пропозиція, рано чи пізно прокинеться пророк Йона - той, хто справді знає слово Боже. І буде проповідувати.

"І пророка Йону кинули в море, і заспокоїлось воно. І ковтнула Йону велика риба..." Велика риба - це або велика маса людей, тому що риби в морі це є душі людські. І почнеться це з проводирів націй - також "великих риб". Тому що одна справа, коли це Слово ковтнув дядя Ваня двірник, і зовсім друга справа, якщо це Слово ковтнув Борис Петрович (губернатор області). А воно буде, це "ковтання", до цього вже йде. Я вже мав розмову на цю тему з заступником голови облдержадміністрації . Ковтають великі риби Слово Боже, приходить сотник до Христа! І, слава Богу! Бо написано в Святому Письмі, що: "Зажену вас в таке тісне місце, що змушені будете до Мене кликати!" Змушені будуть, бо інакше ж корабель потоне. Лежить і мучиться слуга, і мучиться тяжко сотник, бо і йому неприємно дивитися на ці речі, і йому болить…

"Він говорить йому: "Я прийду й уздоровлю його". А сотник Йому відповів: "Недостойний я, Господи, щоб зайшов Ти під стріху мою…" Він навіть недостойний. Яка віра! А раз я недостойний, то треба шукати варіанти. І сотник знаходить! "Та промов тільки слово, - і видужає мій слуга!" Хай це не буде на рівні молебнів масових. Ні, я недостойний цих речей, а Ти просто скажи слово і все. Ти скажи як, бо мені потрібна мудрість: що говорить Слово стосовно моєї проблеми?.. Так буде! Без гри, без мішури все буде дуже серйозно. Просто жити треба так, щоб шукати вигоду своєму ближньому. Іншого шляху немає! Ми повинні навчитися шукати вигоду своєму ближньому, навчитися любити. Ми повинні навчитися, і почати з себе, і тоді буде все нормально з нашими "слугами", і з нашими дітьми, і з чоловіками та дружинами, рідними та сусідами. Але почати ми повинні з себе!

"Бо й я - людина підвладна..." Але і я маю підлеглих, я знаю ієрархію, - каже сотник, - Ти скажи, як ми повинні правильно запустити цю програму?.. І вона піде від мене, до мого слуги. "Почувши таке, Ісус здивувався, і промовив до тих, хто йшов услід за Ним: "Поправді кажу вам: навіть серед Ізраїля (тобто, серед народу віри, серед віруючих, серед релігійного світу) Я не знайшов був такої великої віри! Кажу ж вам, що багато-хто прийдуть від сходу та заходу, і засядуть у Царстві Небеснім із Авраамом, Ісаком та Яковом (тобто прийдуть до цієї віри, обов'язково. А Сини Царства, ті які сьогодні себе б'ють в груди і декларують: я істинний віруючий - вкинуті будуть до темряви зовнішньої). Сини ж Царства - повкидані будуть до темряви зовнішньої (темрява - це незнання Бога. Зовнішня - це відокремлення від Бога) буде там плач і скрегіт зубів"!.. (Плач бо недобре, бо нещасливий; а скрегіт зубів від злості на себе, на оточуючих, на всіх підряд). І сказав Ісус сотникові: "Іди, і як повірив ти, нехай так тобі й станеться!" І тієї ж години одужав слуга його". От шлях для світу цього, і немає іншого шляху! Так буде, бо це програма Господня. І дасть Бог, наші очі ще побачать її.

Те саме що ми зараз читали стосовно загалу, стосується і кожного з нас. От сотник, він людина світська: "Як тривога, то до Бога…", - приходить в Капернаум. Він не знає як вірити, він не знає ні канонів, ні догматів Церкви. Він не знає як поставити свічку, як приклонитися до ікон, але він приходить з вірою! В нього віра більша, ніж у скопища фарисеїв, які оточують церкву. Для нього це остання надія. І це буває дуже часто. Ми сміємося з таких людей, а потім коли приходить момент істини, і Господь, як правило, приводить нас через страждання. То ми бачимо в нього такі плоди, він має таку дитячу віру, він так приймає Отця Небесного в серце своє, що чудеса творяться навколо нього!.. Його молитвами проходить жар в дитини, а я все з пігулками. А я його питаю: як це в тебе виходить? А він: я прочитав, тут написано: "Що не попросите згідно з волею Божою, буде вам". А мені показали, що воля Божа, щоб дитина моя була здорова. І я помолився: Господи, якщо є Твоя воля, а Твоя воля, я бачу, є, - то хай вона здійсниться! Ти сказав: що не попросите згідно з волею Моєю - буде вам, - хай так буде згідно з волею Твоєю, хай температура пройде у моєї дитини! Дякую Тобі Господи, що це вже сталося! А тут написано так, що віра то є здійснення очікуваного. І все сталося!..

Так, справді сказано: поприходять із сходу і заходу. І засядуть в Царстві Небесному, а ми, які все життя вважали себе синами Царства Небесного, будемо в темряві зовнішній. Ми незадоволені своєю долею, ми ремствуємо, ми нещасливі, ми злі і скрегочемо зубами на себе і на свого ближнього. Безумовно, цей сотник в нас. Так сталося, що я почав розглядати це з загалу, мабуть так треба було. Напевно потрібно було, щоб це потрапило в конспект, а потім в книгу. Дасть Бог ці конспекти стануть книгою яка буде називатись "Євангелія від Матвія. Духовне тлумачення". І потому, можливо ковтне її хтось з великих риб... Ми не знаємо нічого, Господь знає. Нам би просто дозволити використовувати себе так, як Він це передбачив. Амінь.



Конспект лекцій потребує доопрацювання. Просимо вибачити за можливі неточності цитування.

Матеріал до друку підготували о. Олег Ведмеденко та с. Ольга Стадницька.

Ваші зауваження та пропозиції приймаються за телефоном у Луцьку (03322) 4-34-29. Наша адреса: Україна, 43021, Луцьк-21, а/с 18, Біблійні курси, о. Олегу Ведмеденку. E-mail: vedm@pro.lutsk.ua

Адреса інтернетсайту Курсів: www.vedmedenko.org; www.elutsk.com/bible; http: //bible.elutsk.com

Отець Олег Ведмеденко запрошує усіх, хто є небайдужим до справи свого спасіння, на БІБЛІЙНІ КУРСИ, які він проводить щонеділі о 15-30 у нижньому храмі Луцького Свято-Троїцького кафедрального собору.

Основна мета запропонованих слухачам лекцій – дослідження Слова Божого по духу: як форми (духовна символіка Святого Письма), так і змісту Писання (смирення як шлях здобуття містичного досвіду Божественної реальності).

На курсах ви можете придбати конспективні матеріали, аудіозаписи лекцій та проповідей отця Олега, різноманітну духовну літературу.

Заняття супроводжуються загальною молитвою та співом духовних пісень.

Вхід вільний. Ми чекаємо всіх, хто шукає правди Божої.

Заочно-дистанційне навчання здійснюється через мережу Інтернет та за допомогою листування. НАПИШІТЬ НАМ, і ми надішлемо Вам умови отримання поштою книг, конспектів лекцій та аудіозаписів лекцій і проповідей отця Олега.




† † †



ВИЙШЛИ В СВІТ ТАКІ КНИГИ ПРОТОІЄРЕЯ ОЛЕГА ВЕДМЕДЕНКА:

* Посібник з духовного діяння “НЕХАЙ БУДЕ ВОЛЯ ТВОЯ...”
(Внутрішня Сила або духовні основи успішності та здоров’я; чому ми хворіємо або як стати здоровим; пам’ятка для тих, хто шукає спасіння; практичні поради протягом дня; правила боротьби невидимої; якщо вам пороблено; переривання прокляття роду; самовичитка... Ці, та інші матеріали ви знайдете у невеликій за розміром, але змістовній та сповненій реальним досвідом книжці, 104 стор.).

* Дві книги з серії “Відповіді священнослужителя”: “ІЩЕ НІЧ...” та “СМАК БЛАГОДАТІ” (Відповіді на запитання, якими докоряють православним представники різноманітних протестантських конфесій: чому поклоняємося Богу перед іконами; чому святкуємо не юдейську суботу, а новозавітну неділю; чому хрестимо немовлят; чому часто хрещення здійснюється не через повне занурення, а шляхом обливання; як правильно звертатися до Бога /хіба лише Ієгово?/; чи потрібно молитися за померлих; чому вшановуємо мощі, молимося до святих; чому шануємо Богородицю, і чи були у неї іще діти, окрім Ісуса... Також про число звіра /666/; коли і як прийде Антихрист; як правильно вітатися у церкві; чи можна їсти м’ясо з кров’ю; головний убір у храмі /чоловіки та жінки/; властивості святої води; походження людини тощо... Кількість сторінок відповідно 180 та 160).

Книги українською мовою.



* НАПИШІТЬ НАМ
, і ми поінформуємо Вас як отримати поштою книги, конспекти лекцій, а також аудіо та відеозаписи лекцій та проповідей протоієрея Олега. У лист вкладіть порожній конверт із зворотною адресою.

* НАША АДРЕСА:
Протоієрею Олегу Ведмеденку, Біблійна школа духовного вдосконалення, а/с 18, Луцьк-21, Україна, 43021. (Детальна інформація вміщена також на сайті www.vedmedenko.org в розділі “КНИГИ ТА АУДІОЗАПИСИ”).




Наші групи в соціальних мережах:

Facebook: Олег Ведмеденко

Вконтакте: Олег Ведмеденко

Наші блоги в соціальних мережах. Додавайтесь: