Біблійна школа духовного вдосконалення Єпископа Олега Ведмеденка
  на головну    укр   рус      Вчення Господнє полягає в єдиному слові: ВОЗЛЮБИ! Возлюби, а для цього СМИРИСЬ, а отже прийми ближнього свого та обставини свого життя такими, які вони є: без гніву і роздратування, без страху і тривоги, без гордощів та образи.
СВЯТО ПОКРОВИ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ
На початку Х сторіччя, в 903 році, грецька імперія перебувала у великій небезпеці. На столицю Царгород (Константинополь, нині – Стамбул) напало вороже військо сарацинів (сарацини – нащадки Сари, дружини Авраама, точніше нащадки невільниці Сариної, Агарі, яка народила Авраамові сина Ізмаїла “на колінах Сари”. Сарацини – то араби).


Перед лицем ворожої навали народ щиросердо молився до Господа та Пресвятої Богородиці про заступництво. І ось одного разу, під час палкої молитви на всенічному богослужінні, на літії у Влахернському храмі, що стояв над Чорним морем, Матір Божа вислухала гарячі молитви вірних.


Церковний переказ так розповідає про цю подію. Серед молільників була людина угодна Богові – святий Андрій Юродивий, а також учень його, святий Єпіфаній. Вони стояли біля амвону (передня частина вівтарного підвищення – солеї, перед іконостасом, на якій священики виголошують проповіді) і слізно молилися за спасіння міста й усієї країни.


Раптом, піднявши очі до неба, вони побачили Пречисту Діву в оточенні святих ангелів, пророків та апостолів. Вона молила Бога про спасіння світу, і Своїм омофором осіняла, покривала вірних на знак того, що бере народ під свою опіку (омофор – це довгий, широкий і стрічкоподібний плат. Грецьке “омофор” – наплічник. Він є частиною облачення єпископа. Омофор прикрашений хрестами й покладається на плечі архієрея, нагадуючи йому, що він повинен турбуватися про спасіння заблудлих, подібно до євангельського доброго пастиря, який, відшукавши пропалу вівцю, несе її додому на своїх плечах).


Тоді святий Андрій в духовному піднесенні звернувся до учня свого: “Чи бачиш ти, брате, Царицю всіх, Яка молиться за увесь світ?” – “Бачу, отче мій духовний”, – відповідав Єпіфаній. Святі мужі довго споглядали на це чудесне явлення і сповістили про нього усім присутнім в храмі. Дізнавшись про це знамення милості Божої і Його Пресвятої Матері, вірні повернулися до домівок своїх переповненими духовної радості та надії.


Дійсно, незабаром сарацини були переможені. Грецьке військо прогнало завойовників, і церква встановила святкувати це чудо в той самий день, коли воно сталося, тобто 1 жовтня. Від греків його перейняли й ми, і святкуємо свято Покрови Пресвятої Богородиці та Пріснодіви Марії 14 жовтня (1 жовтня за старим стилем).


Тропар (основна пісня) свята: “Днесь, благовірні люди, світло празнуємо, отінювані Твоїм, Богомати, пришестям і, спозираючи на Твій Пречистий образ, покірно молимо: покрий нас чесним (чесним – себто дорогоцінним) Твоїм покровом і збав нас від усякого зла, молячи Сина Твого, Христа Бога нашого, спасти душі наші”.




Наші групи в соціальних мережах:

Facebook: Олег Ведмеденко

Вконтакте: Олег Ведмеденко

Наші блоги в соціальних мережах. Додавайтесь: