Свято Вознесіння Господнього – рухоме дванадесяте свято православної церкви. Рухомим воно називається тому, що відзначається не в числі, а залежить від дня, на який випало світле Христове Воскресіння – Пасха, і святкується на сороковий день після Великодня.


Про вознесіння Ісуса Христа на небо були пророцтва ще в Старому Заповіті. В 109-му (110-му згідно з єврейсько-масоретською Біблією) псалмі Давида читаємо: “Промовив Господь Господеві моєму: «Сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів за підніжка ногам Твоїм!”


Після воскресіння Сам Спаситель говорив Марії Магдалині: “Не торкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Отця. Але йди до братів Моїх та їм розкажи: Я йду до Свого Отця й Отця вашого, і до Бога Мого й Бога вашого!”


Про подію вознесіння Господа Ісуса Христа розповідає нам святий апостол Лука в книзі “Дії святих апостолів”:


“Першу книгу я був написав, о Теофіле, про все те, що Ісус від початку чинив та навчав, аж до дня, коли через Духа Святого подав Він накази апостолам, що їх вибрав, і вознісся (тут мова про першу книгу апостола – Євангеліє від Луки. Теофіл – грецькою “Боголюб” – ім’я символічне, звертання до всіх, хто з любов’ю досліджує Слово Боже). А по муці Своїй Він ставав перед ними живий із засвідченнями багатьма, і сорок день їм з’являвся та про Боже Царство казав.


А зібравшися з ними, Він звелів, щоб вони не відходили з Єрусалима, а чекали обітниці Отчої, «що про неї – казав – ви чули від Мене. Іван бо водою хрестив (Іванове хрещення – хрещення покаяння. “Хрестив” – тобто повністю занурював в очищаючу духовну воду покаяння. Як вода очищає тіло людське від тілесного бруду, так і сльози покаяння очищають душу від бруду гріхів. Церковнослов’янське “хрещення” – грецьке “баптисма” – українське “повне занурення”) , – ви ж охрещені будете Духом Святим через кілька тих днів!» (Тут мова про повне занурення апостолів в день П’ятидесятниці – на п’ятдесятий день після воскресіння Господнього – у Святий Дух любові Божої, Дух милосердя і богопізнання. Хрещення Духом Святим – період ствердження, оспівування та розповсюдження віри, що чинна любов’ю, помазання на служіння).


А вони, зійшовшись, питали Його й говорили: «Чи не часу цього відбудуєш Ти, Господи, царство Ізраїлеві?» А Він їм відказав: «То не ваша справа знати час та добу, що Отець поклав у владі Своїй. Та ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі». І, прорікши оце, як дивились вони, Він угору возноситись став, а хмара забрала Його з-перед їхніх очей...


А коли вони пильно дивились на небо, як Він віддалявся, то два мужі у білій одежі ось стали при них, та й сказали: «Галілейські мужі, – чого стоїте і задивляєтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, прийде так, як бачили ви, як ішов Він на небо!» (тобто в тілі. Як возносився Господь на небо, – а небо в біблійній мові це світ невидимий, сфера духовна, – так і прийде у славі Своїй. Возносився в тілі – і прийде в тілі Своєму. Тіло ж Його – то є Церква, зібрання праведників. Прийде в серцях тих, хто увірував, восиновив, тобто здійснив цю віру смиренну, що чинна любов’ю в своєму житті, і ствердився в ній, оспівав та розповсюдив навколо себе)...”


У євангеліста Марка так читаємо: “Господь же Ісус, по розмові із ними (з учнями), вознісся на небо, і сів по Божій правиці...”

Наші блоги в соціальних мережах. Додавайтесь: