Стаття № 135
ВОСКРЕСІННЯ ЛЮДИНИ. РЕАЛЬНИЙ ПОГЛЯД

Запитання: “Мене цікавить чітка відповідь стосовно вашого розуміння воскресіння (у т.ч. й воскресіння Христового). Не подумайте, що хочу провокувати вас, але мене дійсно бентежить це питання, бо бувши у вас на лекціях я почув як про буквальне воскресіння людей ви казали, що нібито не будуть вставати з могил трупи гнилими кістками, і що воскресіння потрібно розуміти інакше...”



Відповідь:
Почнемо з того, що я розділяю поняття ВОСКРЕСІННЯ У ТІЛІ ГОСПОДА ІСУСА, і ВОСКРЕСІННЯ ЛЮДИНИ ТА ЛЮДСТВА.

Перше (як і інші феномени буквального воскресіння, наприклад Лазаря чотириденного, змальованого в одинадцятому розділі Євангелія від Івана), є власне ФЕНОМЕНОМ (себто винятковим, надзвичайним, рідкісним, НАДПРИРОДНИМ явищем, церковною мовою – ЧУДОМ), явленим людям для того, аби показати нам силу Божу – привести до віри, врозумити, укріпити у ній (як і читаємо в означеному Євангелії: “Як почув же Ісус, то промовив: Не на смерть ця недуга, а на Божу славу, щоб Син Божий прославився нею...” (Вiд Iвана 11:4)). Тут може бути воскресіння в прославленому (оновленому, преображеному) тілі, як у Ісуса Христа, або ж у звичайному, грубо-фізичному, як у Лазаря. Другий рівень цього поняття – ПРИРОДНЕ воскресіння людини і людства. Його давайте тут і розглянемо.

Питання ВОСКРЕСІННЯ необхідно аналізувати у двох вимірах. Перший – ДУХОВНИЙ, і другий – БУКВАЛЬНИЙ. Також різнити ОСОБИСТІСНИЙ та ВСЕЗАГАЛЬНИЙ його аспекти.



1. ОСОБИСТІСНИЙ, АБО ІНДИВІДУАЛЬНИЙ АСПЕКТ (власне, воскресіння людини).

1.1 ДУХОВНИЙ ПЛАН.


а) воскресіння як духовне прозріння людської душі. Це насамперед гостре відчуття особистої своєї гріховності та недосконалості (воскресіння суду);

б) воскресіння, як зміна утробно-споживацької психології людини на психологію духовності (перевага духовних інтересів над матеріальними, зміна мислення з негативного на позитив, “народження згори” – відкриття серця свого перед небом у самозреченні і любові, властиво альфа духовного сходження);

в) для святих праведників – відняття від серця каменя гріха, досягнення свободи досконалості, любов досконала, яка проганяє страх геть.

1.2 БУКВАЛЬНИЙ ПЛАН.

а) вихід із грубо-фізичного тіла у момент фізичної смерті та воскресіння в новій якості буття в тонко-речовинному (тонкому, духовному, ангельському) світі. Згідно з законом спорідненості (споріднене шукає спорідненого) це небо, світ ангельський, або піднебесся – демонський. Тут суд Світла, як і сказано: “Суд же такий, що світло на світ прибуло, люди ж темряву більш полюбили, як світло, лихі бо були їхні вчинки! Бо кожен, хто робить лихе, ненавидить світло, і не приходить до світла, щоб не зганено вчинків його. А хто робить за правдою, той до світла йде, щоб діла його виявились, бо зроблені в Бозі вони” (Вiд Iвана 3:19-21);

б) воскресіння буквальне як оживлення після клінічної смерті;

в) воскресіння буквальне після смерті органічної, як виключний феномен, або ж чудо Господнє (див. вище).



2. ВСЕЗАГАЛЬНЕ ВОСКРЕСІННЯ.

2.1 ДУХОВНИЙ ПЛАН.


Воскресіння як історичне духовне прозріння усього людства. Тут так само:

а) прихід до розуміння гріховності (гріх як порушення духовного закону вдосконалення – закону милосердя, заповіді смирення й любові) та недосконалості суспільства;

б) зміна цінностей – психології споживацтва на психологію духовності (віддання переваги інтересам духовним, зміна мислення, народження згори);

в) вдосконалення цивілізації людей, поступове сходження до висот свободи досконалості, любові нелицемірної, до висот святості, як і сказано: “І приймуть царство святі Всевишнього, і будуть міцно держати царювання аж навіки, і аж на віки віків...” (Даниїл 7:18).

2.2 БУКВАЛЬНИЙ ПЛАН.

Як результат духовного воскресіння, духовного преображення благодаттю, сходження щаблями вдосконалення – відкриття прихованих можливостей людського організму, зміна енергетичного метаболізму, перехід від споживання грубих форм енергії до більш тонких, духовних; бачення, а далі й цілковите єднання із тонким світом. Тут мова про повне еволюційне преображення, освячення, прославлення і буквальних тіл Homo Sapiens (Людини Розумної), яка, піднявшись до найвищого щабля свого розвитку, щабля Homo Spiritualis (Людини Духовної), – стане “як ангели ті на небесах”, і врешті-решт вчиниться Ангелом, досягши єднання неба і землі, омріяного воскресіння з мертвих і життя будучого віку. Амінь.