Стаття № 145
ПРИЙДЕ ЧАС...

В Євангелії від Матвія є такий епізод:

“А коли Він [Христос] до Капернауму ввійшов, то до Нього наблизився сотник, та й благати зачав Його, кажучи: «Господи, мій слуга лежить удома розслаблений, і тяжко страждає». Він говорить йому: «Я прийду й уздоровлю його». А сотник Йому відповів: «Недостойний я, Господи, щоб зайшов Ти під стріху мою... Та промов тільки слово, – і видужає мій слуга! Бо й я – людина підвладна, і вояків під собою я маю, і одному кажу: піди – то йде він, а тому: прийди – і приходить, або рабові своєму: зроби те – і він зробить». Почувши таке, Ісус здивувався і промовив до тих, хто йшов услід за Ним: «По правді кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшов був такої великої віри! Кажу ж вам, що багато хто прийдуть від сходу та заходу, і засядуть у Царстві Небеснім із Авраамом, Ісаком та Яковом. Сини ж Царства – повкидані будуть до темряви зовнішньої – буде там плач і скрегіт зубів»!.. І сказав Ісус сотникові: «Іди, і як повірив ти, хай так тобі й станеться!» І тієї ж години одужав слуга його”.

Безумовно, Слово Боже – це є живе слово Бога до нас з вами. Все, що написано в Писанні – написане для нас. Необхідно лише відкрити свої духовні очі, щоб бачити, і свої духовні вуха, щоб чути...

Що ж то за сотник, який так піклується за свого слугу? Хто той, що має вояків під владою своєю і “одному каже: піди – то йде він, а тому: прийди – і приходить, або рабові своєму: зроби те – і він зробить”? Сотник це представник світської влади, і тут він символізує саме владу державну, що має в своєму розпорядженні вояків – апарат насильства (армію, міліцію, поліцію, службу безпеки тощо). І в даному випадку сотник є образом тих представників державної влади сьогоднішнього дня і дня майбутнього, які збагнули Істину, зрозуміли, що “без Бога ні до порога”. Які побачили, що людськими ліками уздоровити слугу свого неможливо.

Про якого “слугу” йде мова? Які сфери життя прислуговують, служать державі? Їх багато, цих слуг. Це і політика, і економіка, і культура, і освіта, і наука, також і релігія. І всі ці слуги сьогодні дуже хворі – “лежать розслаблені”, паралізовані, “і тяжко страждають”. Держава вичерпала вже людську мудрість, щоби зцілити своїх слуг, щоб оновити, підняти на висоту усі сфери життя людини. Мова тут не тільки про нашу державу. Мудрість усього світу вичерпалась, як сказано в Ісаї: “Дійсно, вельможі Цоану безумні (Цоан – столиця Нижнього Єгипту. Єгипет взагалі в біблійній мові – символ рабства гріха, цьогосвітнього рабства беззаконня: нелюбовності, служіння ідолам – пожадливостям тілесним. Нижній Єгипет – означає дольній, приземлений, той, що впав в болото матеріалізму, найнижчий. – Авт. ), і нерозумною стала рада мудрих фараонових радників... Стали немудрі вельможі Цоану, вельможі Мемфісу обманені (Мемфіс – столиця Північного Єгипту. Тут північ – край холоду, зневіра, холод і замерзання бездуховності. – Авт. ), учинили блудячим Єгипет головніші з племен його” (Книга пророка Ісаї).

Сказав Господь: “Рід лукавий і перелюбний шукає ознаки, – та ознаки йому не дадуть, окрім ознаки пророка Йони... Як Йона перебув у середині китовій (дослівно “великої риби”. – Авт. ) три дні і три ночі, так перебуде три дні та три ночі й Син Людський у серці землі. Ніневітяни стануть на суд із цим родом, – і осудять його, вони бо покаялися через Йонину проповідь. А тут ото більший, ніж Йона! Цариця з півдня на суд стане з родом оцим, – і засудить його, бо вона з кінця світу прийшла Соломонову мудрість послухати. А тут ото більший, аніж Соломон! (більший, ніж Соломон і ніж Йона – Син Божий, Бог-Слово, Господь Ісус Христос. – Авт. )” (Євангеліє від Матвія). З цього уривку ми бачимо, що прийде час, і тепер уже є, коли дехто з людей світських, а саме представники світської влади, влади державної, “великі риби”, кити від політики, економіки, культури, – стануть щодо віри й досконалості на щабель вище, аніж “рід лукавий і перелюбний” сучасних фарисеїв від релігії, що “устами своїми наближаються до Господа, серцем же своїм – далекі від Нього”.

Прийде час, коли капітан корабля (державна влада) зійде в трюм до сплячого пророка Йони (релігії), і почне тормошити його зі словами: “Чого ти спиш? Уставай, заклич до свого Бога, – може згадає цей Бог про нас, і ми не загинемо (не загинемо у тій великій бурі пристрастей людських, гніву й обурення, що заливають державницький корабель. – Авт. )” (Книга пророка Йони).

Прийде час, і буде піднятий “Йона”, піднята високо проповідь слова Божого, премудрість Божа, і вкинена в море, що воно “суть язики, племена і народи”. І заспокоїться море пристрастей людських.

Прийде час, і проковтне пророка Йону “велика риба” – “проковтнуть” слово Боже провідники нації, інтелігенція, провідники усіх народів землі, і три дні та три ночі – три великі етапи – будуть всотувати вони ідеї Божої любові, заповіді Господні. Ці три етапи – період увірування; період реалізації, здійснення, восиновлення, принесення плодів віри; і, нарешті, період ствердження, розповсюдження, оспівування, одухотворення цієї “віри, що чинна любов’ю”. Ці три періоди і стануть тим великим хрещенням (“хрещення” від грецького “баптисма” – повне занурення), повним зануренням в дух Христів – дух милосердя в ім’я Отця – Сина – Святого Духа.

Прийде час, і Ніневія (символ войовничого матеріалізму) прозріє раніше лукавого релігійного фарисейства, і покається через проповідь пробудженого від сплячки Йони.

Прийде час, і ті представники світу, які мають гаряче серце, які не задовольняються лише ковбасними інтересами, а шукають правду, прагнуть пізнати істину – прийдуть до премудрості Божої, і принесуть цінності світу цього до ніг Господніх, як зробила це свого часу цариця Шеви (Третя книга Царств).

Прийде час, і сотник зрозуміє, що Єдиним, Хто зможе вилікувати слугу його – є Бог-Слово, слово Боже, – Той довготерпеливий і многомилостивий Лікар, що зціляє усі немочі наші. І, зрозумівши, “наблизиться до Нього”.

Прийде час...