Біблійна школа духовного вдосконалення Єпископа Олега Ведмеденка
  на головну    укр   рус      Вчення Господнє полягає в єдиному слові: ВОЗЛЮБИ! Возлюби, а для цього СМИРИСЬ, а отже прийми ближнього свого та обставини свого життя такими, які вони є: без гніву і роздратування, без страху і тривоги, без гордощів та образи.
ПОШУК В РОЗДІЛІ СТАТТІ:

Стаття № 114: Пояснення церковних відправ. Літургія вірних. Причастя-1


Від автора: В основу написання циклу статей під загальною назвою “Пояснення церковних відправ” покладена висока ідея подолання штучного бар’єру між вівтарем і храмом, амвоном і церквою, криласом та людьми.
Із даних публікацій ви дізнаєтесь, що означають ті чи інші дійства літургії та всенощного чування; зрозумієте порядок церковної відправи, а також закритий для недосвідчених духовно-містичний їх зміст.
З стороннього глядача ви перетворитесь на безпосереднього учасника спільної справи молитовного богослужіння – збагнете духовну радість церковного єднання, відчуєте святе дихання живої християнської родини...


ЛІТУРГІЯ



3. Літургія вірних. Причастя



Таїнство звершилося. Хліб і вино предложення духовно переосутнились у чесне Тіло та істинну Кров Господа нашого Ісуса Христа. Попереду – причастя...

По освяченні священик молиться, щоб стали ці Святі Дари причасникам на тверезість душі, на відпущення гріхів, на спільність зі Святим Духом, на сподівання на Господа та на осягнення Царства Небесного, не на суд і не в осуд. Також поминає він всіх у вірі спочилих, бо ця служба ведеться й за них – патріархів, пророків, апостолів, проповідників, благовісників, мучеників. А особливо ж за Пресвяту, Пречисту, Преблагословенну, Славну Владичицю нашу Богородицю і Вседіву Марію. Останні слова священик рече голосно, кадячи перед святим престолом тричі по тричі. І хор співає прославлення Богоматері:

“Достойно є, і це є істина, славити Тебе, Богородицю. Завжди Блаженну (“блаженну” – церковнослов’янською: щасливу) і Пренепорочну, і Матір Бога нашого. Чеснішу (Найдорогоціннішу – Ту, Яка сподобилася найвищої честі) від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що породила Бога Слово непорочно, дійсну Богородицю, Тебе величаємо”.

Воістину, Вечеря Господня об’єднує “і всіх і вся” – Церкву земну, воюючу проти духів злоби піднебесних, і Церкву Небесну, торжествуючу свою перемогу. Тому й хор підтверджує молитву священика, який молиться за всіх, цими словами: “І за всіх, і за все!”

Лине прохання до Господа навчити нас єдиними устами і єдиним серцем славити й оспівувати пречесне і величне Ім’я Його – Отця, і Сина, і Святого Духа нині, і повсякчас, і на віки вічні...

Священик повертається до людей, і, благословляючи усіх, прорікає: “Нехай же будуть милості Великого Бога і Спаса нашого Ісуса Христа з усіма вами!” – “І з твоїм духом” , – звучить у відповідь. Диякон читає єктенію “Всіх святих пом’янувши – ще і ще в мирі Господу помолімось...” Вона довершується словами священика, який із піднесеними руками виголошує: “І сподоби нас, Владико, безбоязно, неосудно насмілитись призивати Тебе, Небесного Бога Отця, і промовляти...” І всі присутні у святому храмі побожно та урочисто співають молитву Господню “Отче наш”, яку Він Сам дав учням Своїм під час проповіді на горі (Матвія, 6 розділ, 9 – 13 вірші):

“Отче наш, що єси (“єси” – є) на Небесах. Нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на Небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні, і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим. І не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого”.

Молитва закінчується виголосом ієрея (“ієрей” – грецькою: священик):

“Бо Твоє є царство, і сила, і слава Отця, і Сина, і Святого Духа нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь”.

“Будьмо уважні”
– застерігає диякон, і священик вторить йому: “Святеє – святим!” Бо як пише святий Кирило Єрусалимський: “Святими є Дари на престолі, які сповнились Святого Духа. Святі й ви, що сподобилися Духа Святого”.

Завіса закривається. Священик розломлює Святий Хліб (Агнця) на чотири частини, подібно тому, як на тайній вечері розломив хліб Сам Ісус Христос. Одну частину одразу покладає у потир (чашу); другу роздроблює для причастя священнослужителів. Дві позосталі – подрібнюються для причасників-мирян на стільки часточок, скільки вірних стоїть до Святого Причастя. В чашу вливається гаряча вода – “теплота”, яка символізує собою теплоту віри, повну Духа Святого. Починається причастя.


Наші групи в соціальних мережах:

Facebook: Олег Ведмеденко

Вконтакте: Олег Ведмеденко

Наші блоги в соціальних мережах. Додавайтесь: