Біблійна школа духовного вдосконалення Єпископа Олега Ведмеденка
  на головну    укр   рус      Вчення Господнє полягає в єдиному слові: ВОЗЛЮБИ! Возлюби, а для цього СМИРИСЬ, а отже прийми ближнього свого та обставини свого життя такими, які вони є: без гніву і роздратування, без страху і тривоги, без гордощів та образи.
ПОШУК В РОЗДІЛІ СТАТТІ:

Стаття № 119: ПОРЯДОК ЦЕРКОВНИХ БОГОСЛУЖІНЬ


1. Добове коло



Молитва до Господа, як метод спілкування з Ним, була на першому місці в житті Церкви іще з старозавітних часів. Щира безперестанна молитва являлася вищим проявом постійного зв’язку з Богом, на знак чого у храмі завжди горів невгасимий вогонь.

Народ Божий підносив молитву славослів’я тричі на добу: вранці, опівдні та ввечері. Зі сторінок Біблії доходять до нас гарячі слова молитви Господу:

“До Тебе я кличу, о Господи, Скеле моя, – не будь же безмовним до мене! Бо коли Ти замовкнеш до мене – я стану подібний до тих, що сходять до гробу.

Почуй голос благання мого, як я кличу до Тебе, коли руки свої я підношу до храму святого Твого...” (Псалом 27(28) 1–2 вірші).

“Почуй же, о Господи, молитву мою, і вислухай голос благання мого, –

в день недолі своєї я кличу до Тебе, бо Ти обізвешся до мене!..” (Пс. 85(86) 6–7).

Про постійну молитву в алегоричній формі оповідає нам книга Апокаліпсис:

“І ті чотири тварини – кожна з них мала навколо по шість крил, а всередині повна очей. І спокою не мають вони день і ніч, промовляючи:

«Свят, свят, свят Господь Бог Вседержитель, що Він був, і що є, і що має прийти!..»” (Об’явлення, 4 розділ, 8 вірш).

В Новозавітній Церкві, починаючи з кінця першого сторіччя, уже маємо звичай спільно молитися тричі на день; також існували у перших християн і нічні молитви. Таким чином, поступово і в житті Церкви оновленої утворюється певний порядок церковних богослужінь.

Усі церковні богослужіння поділяються на три кола: добове, тижневе та річне.

Богослужіння, що здійснюються Святою Церквою протягом доби, називаються добовим колом богослужінь. Їх є дев’ять: вечірня, повечер’я, полунощниця, утреня (ранішня), перша година (час), третя година (час), шоста година (час), дев’ята година (час) та Божественна Літургія. Церковний день відповідно до Писання починається звечора (див. Буття, 1 розділ), тому й добове коло розпочинаємо вечірньою богослужбою.

ВЕЧІРНЯ – здійснюється ввечері. В ній ми дякуємо Богові за день, що минув.

ПОВЕЧЕР’Я
– служба, в якій ми просимо у Господа прощення нам гріхів, а також спокою для душ і тіл наших протягом грядущої ночі. Повечер’я відправляється разом із вечірньою (одразу після неї).

ПОЛУНОЩНИЦЯ
– здійснюється опівночі. Нині ця служба правиться разом з ранішньою (перед нею). В ній пригадується нічна молитва Господа нашого Ісуса Христа в Гефсиманському саду. Вона закликає нас бути завжди готовими до Суду Страшного, який прийде для кожного з нас несподівано, як “злодій вночі”, або як “жених опівночі”. І ніхто не відкупиться...

УТРЕНЯ – здійснювалася вранці, до схід сонця. Тепер вона зазвичай з’єднується з вечірньою, і служиться увечері. Таке з’єднання має назву всенічного богослужіння. На ранішній службі ми дякуємо Богові за ніч, що минула, і просимо у Нього милостей на прийдешній день.

ПЕРШИЙ ЧАС – молимося за день, який уже настав.
Пригадуємо, як Спасителя о першій годині ранку (наша – сьома година) було ведено від Кайяфи в Преторію до Пилата зв’язаного, мов злочинця. Як Він – Суддя всього світу – був там обмовлений беззаконними архієреями, і неправедним суддею засуджений. Перша година додається до ранішньої служби, і відправляється одразу після неї.

ТРЕТІЙ ЧАС
– відповідає нашій дев’ятій годині ранку. На ньому пригадується зішестя Святого Духа на апостолів, а також і те, як Ісуса Христа, Спасителя нашого, о третій годині судив Пилат, і які Він там незліченні наруги й удари дістав, а потім болючі рани від вінця з колючого терну та інші нестерпні муки витерпів, щоб нас звільнити від мук диявола. Третій час належить до денного богослужіння, і правиться перед літургією.

ШОСТИЙ ЧАС
– по нашому дванадцята година дня – нагадує нам, як о шостій годині Спаситель, несучи Хрест Свій, був ведений на розп’яття, та як немилосердно розп’ятий Він був на Голгофі, і висів прицвяхований посеред двох розбійників... Як воїни поділили одяг Його між собою... Як ті, що проходили стороною, насміхалися з Нього, а розбійник, який висів ліворуч, ганьбив його... І як темрява сталась по цілій землі... Шостий час також належить до денного богослужіння, і читається між третім часом та літургією.

ДЕВ’ЯТИЙ ЧАС
(в нас би мала бути 15-та година дня). Він відправляється перед вечірньою, і пригадує нам хресну смерть нашого Господа. Як Ісус, жадаючи нашого спасіння і на Хресті висячі, вигукнув – “Прагну!”; як був напоєний оцтом, змішаним з жовчю; як Пресвяту Душу Свою передав у руки Бога Отця; як затряслися основи землі, порозпадалось каміння та мертві з гробів повставали; як один з воїнів проколов списом бік Його, і зараз же витекла з ребер Спасителя кров і вода...

І, нарешті, ЛІТУРГІЯ (СПІЛЬНА СПРАВА МОЛИТОВНОГО БОГОЄДНАННЯ) – без сумніву є апогеєм християнського богослужіння з часу її започаткування Господом нашим Ісусом Христом. Він Сам уперше звершив Євхаристію (подяку Богові за все) на Таємній Вечері у єрусалимській горниці напередодні ствердження кров’ю хресного шляху Свого. З того часу ДУХОВНА ВЕЧЕРЯ ЛЮБОВІ – принесення Богові БЕЗКРОВНОЇ УМИЛОСТИВЛЮЮЧОЇ ПОСВЯТИ за гріхи наші (МОЛИТВИ ПОКАЯННЯ, САМОЗРЕЧЕННЯ ТА СМИРЕННЯ), а з нею й ЖЕРТВИ ХВАЛІННЯ ТА СЛАВОСЛІВ’Я за даровану нам благодать Всесвятого Духа (СЕРДЕЧНОЇ МОЛИТВИ ПОДЯКИ ТА ЛЮБОВІ) – стала для християнства ТРАПЕЗОЮ ГОСПОДНЬОЮ, Новим Заповітом зо Христом.

І ось уже понад два тисячоліття щоденно в християнських громадах здійснюється Божественна Літургія – найголовніше богослужіння, на якому згадується усе земне життя нашого Спасителя, та здійснюється таїнство Святого Причастя Тіла й Крові Його. Літургія правиться вранці, і завершується перед обідом, тому в народі вона набула іще назви обідня.


Наші групи в соціальних мережах:

Facebook: Олег Ведмеденко

Вконтакте: Олег Ведмеденко

Наші блоги в соціальних мережах. Додавайтесь: