Біблійна школа духовного вдосконалення Єпископа Олега Ведмеденка
  на головну    укр   рус      Вчення Господнє полягає в єдиному слові: ВОЗЛЮБИ! Возлюби, а для цього СМИРИСЬ, а отже прийми ближнього свого та обставини свого життя такими, які вони є: без гніву і роздратування, без страху і тривоги, без гордощів та образи.
ПОШУК В РОЗДІЛІ СТАТТІ:

Стаття № 167: ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ!


Подія, яку святкує цими днями увесь християнський світ, змальована в другому розділі Євангелія від Луки. Саме євангеліст Лука найповніше розповідає нам про той великий день, що став днем початку нового періоду в історії розвитку людської цивілізації, днем витоку нової якості у взаємовідносинах Бога з людьми, днем зачину Нового Заповіту...

“І трапилося тими днями, – вийшов наказ царя Августа переписати всю землю. Цей перепис перший відбувся тоді, коли владу над Сирією мав Квіріній. І всі йшли записатися, кожен у місто своє. Пішов теж і Йосип із Галілеї, з міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, щоб йому записатись із Марією, із ним зарученою, що була вагітна. І сталось, як вони були там, то настав їй день породити. І породила вона свого первістка Сина, і Його сповила, і до ясел поклала Його, – бо в заїзді місця не стало для них...

А в тій стороні були пастухи, які пильнували на полі, і нічної пори вартували отару свою. Аж ось ангел Господній з’явивсь коло них, і слава Господня осяяла їх. І вони перестрашились страхом великим... Та ангел промовив до них: «Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім. Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь. А ось вам ознака: Дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме». І ось раптом з'явилася з ангелом сила велика Небесного війська, що Бога хвалили й казали: «Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!»

І сталось, коли ангели відійшли від них в небо, пастухи зачали говорити один одному: «Ходімо до Віфлеєму й побачимо, що сталося там, про що сповістив нас Господь». І пішли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йосипа, та Дитинку, що в яслах лежала. А побачивши, розповіли про все те, що про Цю Дитину було їм звіщено. І всі, хто почув, дивувались тому, що їм пастухи говорили... А Марія оці всі слова зберігала, розважуючи у серці своїм. Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано...” (Євангеліє від Луки, 2 розділ, 1–20 вірші).

Сьогодні, в дні свята, християни вітають один одного словами: “Христос рождається! Славімо Його!” Але чи розуміємо ми істинний зміст цього привітання? Чи не перетворилось воно у нехитру констатацію історичного факту, що стався понад 2000 років тому в Палестині? Чи заховуємо в серці своєму духовну суть цього християнського привітання?

Христос рождається... Як часто за святковою метушнею – миготінням різдвяної ялинки, театром вертепу, співом колядок, – вивітрюється сіль, забувається глибинна суть самого свята. Христос рождається! Таємниця від віків і родів – Христос В НАС! Ось нова радість. Ось та радість, якої не бувало й не буде, допоки не народиться В НАС Христос. Допоки не з’явиться В НАС віра смиренна, що веде до любові. Допоки не народиться В НАШИХ СЕРЦЯХ оте “дитя чоловічої статі”, помазаник Божий, який від Отця родиться в тілі церкви Духом Святим. Як пише про це апостол Павло: “таємниця, захована від віків і поколінь, а тепер виявлена Його святим, що їм Бог захотів показати... а вона – Христос у нас, надія слави!”

Відомий вірним уривок Святого Письма, що зазвичай читається під час Богородичних свят, закінчується словами: “І сталось, як Він [Христос] це говорив, одна жінка з народу свій голос піднесла й сказала до Нього: «Блаженне лоно, що Тебе носило, і груди, що годували Тебе!» А Він відказав: «Отож, блаженні ті, хто слухає Божого слова, й дотримується його!” Ось він, істинний зміст різдвяного привітання “Христос рождається – славмо Його”. Христос вірою рождається в нас! Слово Боже, духовний закон невипромінювання зла стає плоттю, тілом, втілюється в церкві праведників і народжує неречовинну силу – вселенську енергію благодаті, яка відкриває в нас внутрішній потенціал боголюдини.

Віра – надія – любов. Найсолодше смирення Христове, віра правдива, що Духом Святим народжується в серці самозречному – дає нам надію слави. Вона є тією “дорогою простою”, що веде в царство любові, царство Боже. Вона є тим станом душі, коли відкривається джерело Сили, і йде царювати Любов. Коли в зібранні праведників – громаді тих, хто шукає правду, а відтак і знаходить її в Ісусі Христі (у вірі смиренній, в житті по любові, в науці невипромінювання зла), – не на словах, а на ділі починає царити Христос, ведучи нас до Отця, роблячи серця наші оселею благодаті...

Христос рождається! Славімо Його!


Наші групи в соціальних мережах:

Facebook: Олег Ведмеденко

Вконтакте: Олег Ведмеденко

Наші блоги в соціальних мережах. Додавайтесь: