Біблійна школа духовного вдосконалення Єпископа Олега Ведмеденка
  на головну    укр   рус      Вчення Господнє полягає в єдиному слові: ВОЗЛЮБИ! Возлюби, а для цього СМИРИСЬ, а отже прийми ближнього свого та обставини свого життя такими, які вони є: без гніву і роздратування, без страху і тривоги, без гордощів та образи.
ПОШУК В РОЗДІЛІ СТАТТІ:

Стаття № 168: КРИЗА НЕ В ЕКОНОМІЦІ, КРИЗА – В ГОЛОВАХ


Світова економічно-фінансова криза є прямим наслідком утробно-споживацької психології, що панує сьогодні у світі. Господь допустив її, аби люди змінили пріоритети власного життя, вернули акцентування з матеріального на духовне. Тому, як це не дивно, але сьогочасну планетарну кризу можна вважати своєрідним благом для цивілізації, надто через те, що криза, як поняття, це абсолютно природне явище. Вона являється неминучою частиною будь-якого прогресу – як необхідний елемент катарсису, очищення. Кризи як людина, так і людство загалом переживають неспинно, як нині стало модно казати – перманентно. Наприклад, криза підліткового, юнацького віку, криза середини життя, літнього віку тощо...

Що таке “криза”? Грецькою мовою це слово означає “вихід”, “закінчення”. Це той період буття людини та спільноти людей, коли закінчується, вичерпується певний етап розвитку. Коли час змінювати мислення – розширювати, поглиблювати свою свідомість.

Кризу можна порівняти зі старими черевиками, які починають тиснути. Якщо людина орієнтується у тому, що відбувається, то вона просто скидає старі черевики та купує собі нові, на розмір більші. Причому на розмір, не на два, інакше так само не зможе ходити – натиратиме мозолі. (Насправді краще скинути “черевики” зовсім, але це – для просвітлених, для досконалих...) Це якщо вона розуміє, що відбувається... А якщо ні – то продовжує ходити в старих, міряється залити власний біль алкоголем, іншими “знеболюючими”... Однак на ранок прокидається – а проблема усе та сама. І знову треба вбивати ноги в дошкульні колодки, а на додачу ще й голова розколюється. І проклинає людина себе, чоботаря, що пошив ці кляті черевики, крамарчука, що продав їх, увесь світ, долю свою... На жаль, суспільство сьогодні дійсно не розуміє, що діється, як і сказано: “погине народ Мій за те, що не має знання”.

Криза – це наслідок неправильного мислення. Це дійсно так, це просто-таки на поверхні. За аналогією з булгаковським професором Преображенським, криза не в економіці, криза – в головах. В нашому суспільстві абсолютно невірно розставлені життєві орієнтири, і час уже говорити про це, якщо не кричати. Ми все перевернули з ніг на голову. Ми воюємо зі СНІДом не проповіддю моралі, а поширенням презервативів. Боремося з пияцтвом не пропагандою тверезості, а рекламою сертифікованої горілки. Змагаємося з наркоманією не популяризацією здорового способу життя, а роздачею одноразових шприців. Лікуємо не хворого, а хворобу, точніше її симптоми. Звинувачуємо у голодоморі не самих себе, не наш відступ від Бога, від духовності (згадаймо лишень танки довкола вогнищ з ікон, нищення церков та вистеляння іконостасами підлог у сільрадах), а рябого вусатого дядька, що спустися з кавказьких гір... Воістину, країна кривих дзеркал! Тому-то Господь і посилає нам кризу, аби ми відмовились від утробно-споживацької психології на користь психології духовності. Духовність же – це не фольклор, не традиції і не церковна архітектура, а перевага духовних інтересів над матеріальними.

Ми покликані задатись питанням: “для чого я живу?” Саме це у дійсності головне, одвічне питання філософії, а не “що первинне – матерія, чи свідомість?..” Звідки я, для чого живу, і що зі мною буде – ось визначальне. Чи живу для того, аби лишень їсти, пити, і, перепрошую, спорожнюватись від з’їденого, а чи може у мене є більш шляхетна мета?..

“Так говорить Господь: На дорогах спиніться та гляньте, і спитайте про давні стежки, де-то добра дорога, то нею ідіть, і знайдете мир для своєї душі... Та вони відказали: Не підемо!..” – читаємо в книзі пророка Єремії. Гонитва за рекламно-телевізійним ідеалом: “квартири, машини, і гроші, гроші, гроші!..” й привела споживацьке суспільство до новітньої кризи. Ми споживаємо набагато більше, аніж нам це справді потрібно. Ми купуємо речі не тому, що вони на ділі необхідні, а в гонитві за нав’язаною нам модою, про людське око. “Цього вже ніхто не носить – викидаймо; це вже не модно – виносьмо; на цьому вже ніхто не їздить – замінюймо...” Уявіть собі, що вас відряджають на безлюдний острів, і складіть мислений реєстр речей, які вам реально потрібні. Виявиться, що 70% того, що ми користаємо, можемо сміливо залишити вдома.

Ми виробляємо одноразовий, штампований продукт, і вже забули про речі, які переходять із покоління в покоління, – про годинник, який передається від батька синові. Одноразовий посуд, одноразовий одяг, одноразова дійсність... Якась тотальна демоверсія життя! І це – неправильно.

Ми виснажуємо землю, споживаючи більше енергії, витрачаючи більше природних ресурсів, аніж нам потрібно, забуваючи апокаліптичне: “та гнів Твій прийшов, і час настав знищити тих, хто нищить землю...” Тож маємо визнати, що саме сучасне суспільство з його психологією споживацтва й породило означену кризу.

Маємо пророцтво: “Господь каже так: Ось цим разом Я кину мешканців цієї землі, мов із пращі, і притисну їх так, щоб пізнання знайшли...” Бог допускає нам скорботи, по-перше, як плату за наші гріхи (гріх є беззаконня, себто порушення духовних законів світобудови – законів розвитку, законів вдосконалення; тож скорбота необхідна, аби навернути нас на шлях істинний). По-друге, для стимулювання духовного вдосконалення, яке власне і являється сенсом буття людини.

Коли людина порушує духовний закон, тоді вмикається певний механізм, покликаний наставити її на правильний шлях. Це як в комп’ютері: існує декотра, створена програмістом програма. Та раптом з’являється якийсь комп’ютерний вірус, що призводить до збою даної програми. Що відбувається далі? В комп’ютері встановлений відповідний антивірусний захист, який фіксує будь-який збій. І не просто фіксує, але й виконує відповідні дії. Які ж це дії? Пошкоджену програму доводиться або лікувати, або ж, якщо вона не піддається лікуванню, видаляти. Те саме відбувається й в інформативно-енергетичному полі всесвіту, в якому ми з вами живемо. Ушкоджений вірусом гріха “файл” або лікується, або ж – видаляється.

Те ж маємо й у випадку з сучасною фінансово-економічною кризою. Вірус гордині й нелюбовності, пандемія насильства і користолюбства, моровиця надмірності та сласності вразили останню цивілізацію людей. Сьогодні перед нами постає питання-вибір: “чи пристаєте ви на лікування?” Чи готові розкритися перед небом у самозреченні та любові? Чи ладні змінити психологію, мислення своє з негативного на позитив? Чи згодні не жити, щоб їсти, але їсти, щоб жити (жити ж – щоб вдосконалюватись)? Якщо так – то натисніть кнопку “лікувати”, якщо ж ні – продовжуйте тиснути “видалити”. Однак пам’ятайте, що кількість “кліків” на транспарант: “Ви впевнені, що волієте самознищення?” при будь-якому захисті від недотеп обмежена. Думайте, та думайте швидше. Часу на прийняття рішення, нажаль, небагато. Утім, вас же вчили на бізнес-тренінгах “швидко приймати правильні рішення...”

Кличучи до духовного вдосконалення, дам і кілька практичних порад. Насправді все дуже просто. Сенс буття людини – духовне вдосконалення заради здобуття внутрішньої свободи. Шлях цього вдосконалення – очищення духовною силою, вселенською енергією добра, життя, любові, яку церква називає благодаттю. Здобувається ж вона – через правдиве смирення духа, душі й тіла, та через мобілізацію внутрішніх сил організму. Насправді це серйозна тема, яка вимагає окремого висвітлення. Тому детально з нею можна ознайомитись на моєму сайті www.vedmedenko.org, прочитавши статтю “Внутрішня сила, або духовні основи успішності та здоров’я”.



† † †

Протоієрей Олег Ведмеденко запрошує дітей віком 6-16 років У НЕДІЛЬНУ ШКОЛУ ДЛЯ ДІТЕЙ.

Заняття проводяться щонеділі о 12-00 (одразу по завершенні літургії) за адресою: м. Луцьк, вул. Зв'язківців, 1 (територія “Таксосервису”, за “Рівненським” кладовищем).

ВХІД ВІЛЬНИЙ. МИ ЧЕКАЄМО ВСІХ, ХТО ШУКАЄ ДУХОВНОЇ ПРОСВІТИ.


Наші групи в соціальних мережах:

Facebook: Олег Ведмеденко

Вконтакте: Олег Ведмеденко

Наші блоги в соціальних мережах. Додавайтесь: