Біблійна школа духовного вдосконалення Єпископа Олега Ведмеденка
  на головну    укр   рус      Вчення Господнє полягає в єдиному слові: ВОЗЛЮБИ! Возлюби, а для цього СМИРИСЬ, а отже прийми ближнього свого та обставини свого життя такими, які вони є: без гніву і роздратування, без страху і тривоги, без гордощів та образи.
ПОШУК В РОЗДІЛІ СТАТТІ:

Стаття № 171: ПІСТ ТІЛЕСНИЙ


Говорячи про піст, ми маємо пам’ятати, що це поняття включає в себе дві невід’ємні складові: піст духовний і піст тілесний. Піст тілесний лежить ніби на поверхні, він більш видимий, більш формально відчутний. А піст духовний – це піст внутрішній, подвиг серця, піст невидимий для людей, та зримий для Бога. І якраз цей, другий, духовний піст – найбільший скарб в очах Господніх, бо саме він призводить до очищення “внутрішньої частини посудини”, і без нього піст тілесний – просто дієта. Як сказав Господь: “Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що чистите зовнішність кухля та миски, а всередині повні вони здирства й кривди! Фарисею сліпий, – очисти перше середину кухля, щоб чистий він був і назовні!” (Євангеліє від Матвія).

Сьогодні ми говоритимемо про піст тілесний: чи потрібен він, і що він дає людині? Не обов’язково формально бути християнином, аби зрозуміти, що стриманість в їжі, уникнення важких для організму продуктів, таких, як м’ясо, яйця, тверді сири – сприятливо впливає на здоров’я та самопочуття людини. Це можуть підтвердити і медики, і спеціалісти-дієтологи, і просто люди, яким доводилось з тих чи інших причин “сідати” на рослинно-олійну дієту. Така дієта очищує організм, піднімає настрій, людина відчуває помітну легкість. Блаженної пам’яті отець Олександр Мень порівнював прийняття їжі з причастям – причастям плоду природи. “Що б ви не їли, – пише він у своїй праці «Радісна звістка», – хліб – це плоть зерна; усяка їжа, що вона виготовлена з рослини – це плоть цієї рослини, плоть тварин, риб, птахів, звірів. Ми причащаємося природи через їжу, і природа входить в нас. Все, що ми наростили собі, починаючи з дитинства, на нашому тілі, це взяте з природи, запозичене з неї у буквальному, прямому розумінні. Вона живе в нас. Але хто знає, якщо ми їмо забиту істоту, то чи не входять в нас її страждання, її страх, її муки?..”

Якщо ми звернемось до Святого Письма, то побачимо, що перша цивілізація людей, зображена в Біблії під образами Адама і Єви, харчувалася лише рослинною їжею. Людина не створена вбивати братів своїх менших. Господь створив людину, аби вона розумно панувала над природою. В першій книзі Біблії читаємо: “І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх. І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: «Плодіться і розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодівайте нею, і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі!» І сказав Бог: «Оце дав Я вам усю ярину, що розсіває насіння, що на всій землі, і кожне дерево, що на ньому плід деревний, що воно розсіває насіння, – хай буде на їжу це вам!..” (Буття). Це вже після Потопу Господь через жорстокосердість людську та через злиденність землі, що проклята була в результаті гріхопадіння, дозволив людям споживати тваринну їжу, сказавши Ноєві: “Усе, що плазує, що живе воно, – буде вам на їжу. Як зелену ярину – Я віддав вам усе”. І до сьогодні людина продовжує поповнювати енергію свого організму за рахунок тваринного білка. Вживання в їжу тварин не забороняється і в Новому Заповіті: “Усе мені можна, – та не все на пожиток. Усе мені можна, – та будує не все!.. Їжте все, що на ятках м’ясних продається, за сумління зовсім не турбуючись, – бо Господня земля, і все, що на ній!” – навчає апостол Павло.

Певна річ, питання цілковитого утримання від тваринної їжі – питання непросте. Але, поза всяким сумнівом, тимчасове утримання від такої недосконалої трапези – справа чудова. Тим більше, що це утримання вимагає певних зусиль. І людина, яка дотримується правила церкви поститися чотири пости на рік, також у середу й п'ятницю протягом усього року, виграє як фізично, так і духовно. Адже всяка стриманість – то зусилля нашої волі, перемога духа над плоттю.

Сказав апостол Петро: “Покажіть у вашій вірі чесноту, а в чесноті – пізнання, а в пізнанні – стримання, а в стриманні – терпеливість, а в терпеливості – благочестя, а в благочесті – братерство, а в братерстві – любов. Бо коли це в вас є та примножується, то воно зробить вас нелінивими, ані безплідними для пізнання Господа нашого Ісуса Христа. А хто цього не має, той сліпий, короткозорий, він забув про очищення з своїх давніх гріхів”. Як бачимо, аскетичний подвиг стриманості – один з необхідних елементів нашого духовного зростання, важливий щабель драбини внутрішнього вдосконалення, сходження по якій призводить до властивого боговідання. А пізнати Бога – це і є життя вічне, як читаємо в Євангелії.

Стриманість – запорука спасіння. У тому числі стриманість фізична, тілесна. Тому-то й благословила свята Церква піст, як подвійне стримання наших тілесних та душевних пристрастей і пожадань. Як постійне нагадування про необхідність зупинитися на шляхах своїх, щоб на крилах духовного та тілесного посту піднятися до небесних висот царства Духа, царства любові, царства Божого.


Наші групи в соціальних мережах:

Facebook: Олег Ведмеденко

Вконтакте: Олег Ведмеденко

Наші блоги в соціальних мережах. Додавайтесь: