Біблійна школа духовного вдосконалення Єпископа Олега Ведмеденка
  на головну    укр   рус      Вчення Господнє полягає в єдиному слові: ВОЗЛЮБИ! Возлюби, а для цього СМИРИСЬ, а отже прийми ближнього свого та обставини свого життя такими, які вони є: без гніву і роздратування, без страху і тривоги, без гордощів та образи.
ПОШУК В РОЗДІЛІ СТАТТІ:

Стаття № 205: Предтеча


7 липня за новим стилем (24 червня за старим) православна церква вшановує різдво чесного славного пророка, Предтечі та Хрестителя Господнього Івана.

Історію про благовіщення архангелом Гавриїлом священикові Захарії обітниці Божої щодо народження від нього й неплідної дружини його, Єлизавети, сина; також оповідь про покарання Захарії німотою за невірство його, та про відвідини Єлизавети родичкою її, Марією, майбутньою Матір’ю Господа нашого Ісуса Христа; так само й про саму подію народження Івана Хрестителя та найменування його в день обрізання – докладно викладає нам Святе Письмо (це перший розділ Євангелія від Луки). Ми ж розкриємо духовну символіку означеної буквально-історичної події.

Кого символізує, кого являє собою Іван Хреститель? Писання свідчить про нього, як про Предтечу Господнього. Як про того, хто передує приходу в світ (а духовно – в наші серця) Христа-Спасителя. Як про того, хто готує цей славний прихід: “Бо він той, що про нього сказав був Ісая пророк, промовляючи: «Голос того, хто кличе: В пустині готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки Йому!..” (Євангеліє Матвія, 3 розділ, 3 вірш).

Які ж “стежки” покликаний був рівняти Хреститель Спасів Іван? І в якій-то “пустелі”? Певна річ, мова тут насамперед про речі духовні. Адже пустиня, що в ній проповідував Іван Предтеча, це не просто буквальна пустеля, а насамперед “пустеля юдейська” – пустиня бездуховності народу віри. І місце знаходження її не навпрост на південному сході Юдеї, біля Мертвого моря, але в серцях народу Божого. І стежки ці – не буквальні стежки. Вони – суть перекручене розуміння Слова Божого, викривлене виконання волі Його, лицемірне й лукаве життя віруючих, проте не вірних, отруєних фарисейством синів духовного Ізраїля.

Чим же рівняв ці життєві дороги Предтеча Господній? Який “заступ” вклав у руки його Той, Хто шукає горливі серця, Хто обирає сумлінних і вірних пророків Собі, Хто покликує на просторах землі: “Кого Я пошлю, і хто піде для Нас?” (див. Книгу пророка Ісаї, 6.8–9). Інструмент цей – бич викривальної проповіді, духовне очищення “купіллю водною Слова” (Послання апостола Павла до Ефесян, 5.26), – духовне ж хрещення покаяння.

“Тими ж днями приходить Іван Хреститель, і проповідує в пустелі юдейській, та й каже: «Покайтесь, бо наблизилось Царство Небесне!.. Я хрещу вас водою на покаяння, але Той, Хто йде по мені (Христос), потужніший від мене: я недостойний понести взуття Йому! Він хреститиме вас Святим Духом й огнем” (Від Матвія, 3).

Іван Хреститель називається Предтечею Господнім, бо хоча й був він “наповнений Духом Святим ще з утроби своєї матері” (Від Луки, 1.15), однак являвся служителем Старого Завіту, мався лишень передвісником Завіту Нового – провідником до Христа. Благодать Всесвятого Духа дається кожному на служіння його; служіння ж Іванове, хрещення його, носило підзаконний характер. Воно не було ще новозавітним служінням смирення й любові, але старозавітним – покори та страху.

Він хрестив (духовно занурював) підзаконних, які стали власне вже беззаконними, в очищаючій купелі Слова. Бо як фізична вода змиває з людини бруд тілесний, так і сльози покаяння сповна обмивають душі наші від бруду гріховного. Іван Хреститель очищав віру, повертав беззаконних до початку мудрості – страху Божого. Він воскрешав віру підзаконну, відновлював Старий Заповіт, готуючи народ віри до Завіту Нового. І недарма Сам Христос свідчив про нього: “Поправді кажу вам: Між народженими від жінок не було більшого над Івана Хрестителя (він – найбільший серед підзаконних). Та найменший у Царстві Небеснім – той більший від нього!” (Від Матвія, 11.11).

Безумовно, усі події священної історії Біблії – як Старого, так і Нового Заповітів – несуть в собі духовну інформацію, мають пророчий зміст як для усієї Церкви, усього людства, так і для кожної людини зокрема. Біблія – це Книга для нас і про нас, тому всі персонажі Святого Письма мають своє відображення в серцях наших, у нашому житті. “Таємниця, захована від віків і поколінь, а тепер виявлена Його святим... – Христос в нас, надія слави!” (див. До Колосян, 1.26–27).

Так, Христос – найсолодший мир, смирення Боже – в нас! В нас і Богородиця (духовний образ самозречення, символ цнотливого, чистого, праведного життя), і святі апостоли (Петро, Яків, Іван – це віра, надія й любов). На жаль, у кожному з нас присутні й негативні постаті Книги книг. Це і зрадливий Юда, і пильний дослідник “крамоли” Кайяфа, і Ірод – плотський наш розум, і Іродіада – гріховне, пристрасне життя. В нас же й Іван Хреститель, Предтеча Господній – емблема каяття, голос сумління, посольство Боже в серці людському...

Різдво Івана Хрестителя в духовному плані – ніщо інше, як пробудження совісті людської, голос “волаючого в пустині” наших сердець пророка Господнього. Неможливо спастися без покаяння. Неможливо прийти до хрещення Христового (смирення) без хрещення Іванового. Неможливо піднятись на вершину ліствиці, не зробивши перший крок. Покаяння – це і є перший крок до Христа, ключ до дверей самопізнання, щастя, свободи, – царства Божої благодаті. Це перша сходинка до віри смиренної, що чинна любов’ю. Покаяння з плодами самозречення – це “альфа”, початок спасіння нашого, початок духовного просвітління. Вершина ж його – то “омега”, любов досконала.

Іван Хреститель – це заклик Господній до кожного з нас. Заклик зупинитись на шляхах своїх, зректися себе й зробити перший крок назустріч спасінню, пізнанню себе як духа, світлого й вільного. Це заклик покаятись. Заклик смиритись... Недарма й Сам Господь наш Ісус Христос починає служіння з тих же слів, що їх уперше проговорив Предтеча Спасів Іван: “І з того часу Ісус розпочав проповідувати й промовляти: «Покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне!..” (Від Матвія, 4.17).

Тропар (основна пісня) свята: “Пророче і Предтече пришестя Христового, достойно прославляти тебе не в силі ми, що любов’ю тебе шануємо. Бо неплідність матері і батьківська безгласність розрішилися славним і чесним твоїм різдвом – і втілення Сина Божого світові проповідується”.





† † †

АУДІО ТА ВІДЕОЗАПИСИ ЛЕКЦІЙ ПРОТОІЄРЕЯ ОЛЕГА ВЕДМЕДЕНКА ВИ МОЖЕТЕ ОДЕРЖАТИ:

* Поштою (посилка, цифровий запис безпосередньо з аудиторії, відповідно до їх нумерації) – див. сторінку "КНИГИ, АУДІО ТА ВІДЕО" сайту www.vedmedenko.org

* Переглянути безкоштовно, або ж скачати (останні дві лекції) – див. сторінку "ЛЕКЦІЇ ОНЛАЙН" нашого сайту.


Наші групи в соціальних мережах:

Facebook: Олег Ведмеденко

Вконтакте: Олег Ведмеденко

Наші блоги в соціальних мережах. Додавайтесь: