Біблійна школа духовного вдосконалення Єпископа Олега Ведмеденка
  на головну    укр   рус      Вчення Господнє полягає в єдиному слові: ВОЗЛЮБИ! Возлюби, а для цього СМИРИСЬ, а отже прийми ближнього свого та обставини свого життя такими, які вони є: без гніву і роздратування, без страху і тривоги, без гордощів та образи.
ПОШУК В РОЗДІЛІ СТАТТІ:

Стаття № 224: Свято Введення


Свято Введення в храм Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії належить до нерухомих дванадесятих церковних свят, і припадає на 4 грудня (21 листопада за старим стилем). Нерухомим воно зветься тому, що святкується завжди “в числі”, тобто незалежно від того, на який день припадає у цьому році Пасха. Дванадесятим – тому що є одним з дванадцяти найбільших свят православ’я.

Цей празник пригадує нам дивну подію, про яку розповідає давній переказ Церкви – як батьки присвятили Діву Марію Богові.

Через три роки після народження Пречистої Діви Марії батьки Її, праведні Йоаким та Анна, виконали свою обіцянку присвятити дочку Богові, і урочисто ввели її в Єрусалимський храм. В цей день присутніми при знаменній події були також родичі та друзі праведної родини, які прибули з Назарету, місця їх проживання. Трирічну отроковицю разом з урочистою процесією родичів, друзів, дівчат з запаленими свічками у руках, зустрів первосвященик Захарія – батько Івана Хрестителя. Батьки поставили Її на першу сходинку високого ганку храму, і Вона Сама піднялася по п’ятнадцяти сходинах, твердо долаючи їх та не оглядаючись назад, чим сильно здивувала всіх.

Ось як змальовується ця подія в апокрифічному “Євангелії Якова”: “Дитина досягла трирічного віку, і сказав Йоаким: «Покличте непорочних дів єврейських, і хай візьмуть світильники, і запалять їх, і нехай не звертається назад Дитя, і дух Її нехай не відділиться від Дому Божого». І діви зробили так, і увійшли в Храм. І первосвященик прийняв Дитя, поцілував Її й промовив: «Маріє, Господь дав велич імені Твоєму на всі роди, і в кінці днів Господь проявить в Тобі ціну викуплення синів ізраїлевих». Він поставив Її на третій щабель жертівника, і Господь Бог вилив милість Свою на Неї, і Вона тремтіла від радості, і танцювала ногами Своїми, і полюбив Її ввесь дім ізраїлів. Пішли батьки Її, дивуючись і славлячи Бога, що Дитя не озирнулося до них. Марія виховувалась, як голубиця в Храмі Господнім, і отримувала Вона їжу із ангельських рук...” (Євангеліє Якова, VII-VIII). Після введення в Храм Пресвятої Діви Вона залишилась при Храмі, у приміщенні де жили молоді дівчата, присвячені служінню Богові, а батьки повернулися в Назарет.

В середні віки, згідно з дослідженнями отця Олександра Меня, до оповідання апокрифу була додана іще одна знаменна деталь: прийнявши Дитя, первосвященик ввів Її у Святе Святих Храму. В цій оповіді слід шукати не стільки історичні факти, скільки духовний зміст, переданий мовою легенди.

Святе Святих Храму – це було місце, закрите від людських очей. Туди мав право входити, і то лише один раз на рік, тільки сам первосвященик. І введення в нього Пречистої Діви символізувало собою те, що Дитина, яка переступила цей святий поріг – поріг, за яким перебувала прихована від людей Слава Божа, – уготована стати живим Храмом Господнім. Ця подія знаменувала те, що від Духа Святого й Марії Діви народиться Спаситель світу, Боголюдина, Яка явить усім людям оцю невидиму для них Славу, славу Однородженого від Отця. І побачать люди Бога во плоті, і слава благодаті Господньої засяє всьому світові вченням Ісусовим – тим вином Нового Завіту, яке змінює розум і звеселяє серце праведника, і стає кров’ю Христовою в нас!..

А поки усе ще попереду – і Благовіщення, і Різдво, і проповідь Спасителя, і чудеса Його. І Юдина зрада, і схоплення, і смерть, і Воскресіння… А поки – на порозі святого святих єрусалимського храму стоїть Маленька Дівчинка і “тремтить від радості”, купаючись в променях милості Божої. Дівчинка, якій судилося стати Богородицею...

Тропар (головна пісня) свята: “Сьогодні початок Божого благовоління, і проповідь про спасіння людей. У Божому храмі велично Діва являється, і про Христа всім провіщає, і ми до Неї голосно взиваємо: радуйся, здійснення Творцевого провидіння...”

www.vedmedenko.org

Наші групи в соціальних мережах:

Facebook: Олег Ведмеденко

Вконтакте: Олег Ведмеденко

Наші блоги в соціальних мережах. Додавайтесь: