Біблійна школа духовного вдосконалення Єпископа Олега Ведмеденка
  на головну    укр   рус      Вчення Господнє полягає в єдиному слові: ВОЗЛЮБИ! Возлюби, а для цього СМИРИСЬ, а отже прийми ближнього свого та обставини свого життя такими, які вони є: без гніву і роздратування, без страху і тривоги, без гордощів та образи.
ПОШУК В РОЗДІЛІ СТАТТІ:

Стаття № 225: Андрій – значить мужній


Тринадцятого грудня церква Христова вшановує пам’ять святого апостола Андрія Первозваного.

Апостол Андрій (грецьке слово “апостолос” означає посланець, тут – виразник Божий, посланий Христом на звершення місії спасіння), рідний брат апостола Петра, був родом з Віфсаїди. Коли Іван Хреститель з’явився в Юдеї та хрестив на покаяння, Андрій став одним із учнів його. Згодом же першим приєднався до Ісуса Христа, в час Його хрещення. Бувши увесь той знаменний день з Господом, та пізнавши у Ньому Спасителя світу, Андрій пришов до брата свого Симона (Петра), і повідав йому: “Ми знайшли Месію!..”, – та привів того до Ісуса. За ремеслом своїм обидва брати були рибалками й займалися ловитвою риби на Галілейському озері. Коли Христос прикликав їх на апостольство, сказавши: “Ідіть за Мною, Я зроблю вас ловцями людей...”, – вони негайно залишили сіті, і з тієї пори всюди слідували за божественним своїм Учителем.

В книзі Діянь апостольських нічого не розповідається про апостола Андрія. Але передання Церкви повідає, що він проповідував Євангеліє благодаті на берегах Чорного моря, у Херсонесі Таврійському (сьогодні це Крим); був у Синопі, Іраклії та Халкидоні; відвідав Вірменію та Грузію; дійшов до південних областей Русі, й по Дніпру піднявся до того місця, де нині стоїть Київ. Тут, зійшовши на гору, він водрузив хрест, і прорік учням своїм: “На цьому місці засяє благодать Божа, спорудяться церкви, і світло Христове зійде звідсіль на всю країну…” Нині в Києві на цій горі стоїть церква в ім’я Андрія Первозваного...

Про його блаженну кончину відомо, що вже в похилому віці Андрій повернувся до Греції, і в місті Патри, за відмову принести жертву богам, був прив’язаний до хреста, який мав вигляд літери “Х” (тому хрест такої форми має сьогодні назву – “Андріївський”). На цьому хресті він карався три дні та три ночі, навчаючи та перестерігаючи народ, що юрмився навколо й вигукував: “Даремно страждає цей чоловік!..”

Святий апостол переставився у 70 році по різдву Христову. Християни поховали тіло святого мученика, і згодом мощі його були перенесені до Константинополя (Царгород, нині – Стамбул), і покладені до церкви Святих апостолів, звідки їх перевезли до італійського міста Амальфі. Дорогоцінна голова святого Андрія Первозваного знаходиться у Римі, а кисть руки його – в московському Успенському соборі.

“Андрій” – означає мужній, і недарма саме це ймення одержав святий апостол. Він був Первозваним, себто першим званим, призваним, покликаним Господом Ісусом Христом на служіння. І виявився не просто покликаним, але й вибраним, бо першим і відгукнувся на поклик. Бути першим – завжди важко, завжди небезпечно, завжди ризиковано, тому-то й мужності першим потрібно найбільше...

Тропар (основна пісня) свята: “Як з апостолів первозваний і верховного справжній брат, Владиці всіх, Андрію, молися мир вселенній дарувати, і душам нашим велику милість…”

http://vedmedenko.org.ua/

Наші групи в соціальних мережах:

Facebook: Олег Ведмеденко

Вконтакте: Олег Ведмеденко

Наші блоги в соціальних мережах. Додавайтесь: