Біблійна школа духовного вдосконалення Єпископа Олега Ведмеденка
  на головну    укр   рус      Вчення Господнє полягає в єдиному слові: ВОЗЛЮБИ! Возлюби, а для цього СМИРИСЬ, а отже прийми ближнього свого та обставини свого життя такими, які вони є: без гніву і роздратування, без страху і тривоги, без гордощів та образи.
ПОШУК В РОЗДІЛІ СТАТТІ:

Стаття № 231: Пам’ятка спасіння. Основні поняття Шляху


Премудрість проста. «Де просто, там ангелів зі сто...» (Старець Амвросій Оптинський)

Питання проблем знімається благодаттю. Питання скорбот знімається благодаттю. Питання страждань знімається благодаттю. Це називається спасінням. Моє, як священика, – лише показати Шлях.

Спасіння здобувається благодаттю. Благодать здобувається смиренням. Смирення здобувається самозреченням. Самозречення здобувається покаянням. Покаяння здобувається постом і молитвою. Це і є – шлях…

Спасіння – це звільнення від гріхів і скорбот.
Благодать – це сила, дія, енергія Божа.
Смирення – це одкровення серця, повна довіра Богові, внутрішнє утихомирення.
Самозречення – це відсічення власної волі, відпуст, віддання себе в руки Божі. Достойний плід покаяння.
Покаяння – це початок смирення, заламання серця через власну гріховність, душевний порив до Бога в пошуку чистоти.
Піст – це стриманість у слові, в рухах та в їжі. Засіб на шляху спасіння.
Молитва – це звернення серця свого до Бога…


Молитва самозречення, на розкриття серця:

«В руки Твої, Господи, віддаю дух, душу і тіло мої. Здоров’я моє, сім’ю мою, роботу мою, достаток, добробут та безпеку мої… Ти ж мене благослови. Ти мене помилуй. І життя вічне даруй мені. Амінь…»

1. Розкритися перед небом у покаянні, самозреченні та любові, назустріч Богові і стихії. Зректися себе. Розслабитись, віддатися, повністю довіритись Богові. Це треба відчути, як політ, як на гойдалці у дитинстві, до захоплення подиху. Повна довіра, повна віддача, повне самозречення: «В руки Твої, Господи, віддаю дух, душу і тіло мої!..»

2. Увійти в своє серце – ковзнути, провалитися, внутрішньо упасти в нього, як на мати навзнак, – і відчути, пізнати себе уже не як тіло, і не як розум, а як духа, який має розум, і живе в тілі. Пізнати Бога в собі. І так і жити – життям внутрішнім, містичним, сокровенним, у мирі й радості духовній.

3. Душа наповнюється до самого краю, думка й помисли відходять, залишається лише духовне відчуття, чисте духовне знання та дух, як внутрішнє ядро свідомості. Подив, приголомшливе щастя, невинність почуттів, ніжність, світла безтурботність, радість, глибока любов. I, нарешті, святість. Повне занурення в безмежну святість…

http://www.vedmedenko.org.ua/

Наші групи в соціальних мережах:

Facebook: Олег Ведмеденко

Вконтакте: Олег Ведмеденко

Наші блоги в соціальних мережах. Додавайтесь: