Біблійна школа духовного вдосконалення Єпископа Олега Ведмеденка
  на головну    укр   рус      Вчення Господнє полягає в єдиному слові: ВОЗЛЮБИ! Возлюби, а для цього СМИРИСЬ, а отже прийми ближнього свого та обставини свого життя такими, які вони є: без гніву і роздратування, без страху і тривоги, без гордощів та образи.
ПОШУК В РОЗДІЛІ СТАТТІ:

Стаття № 28: “По їхніх плодах пізнаєте їх…”


Запитання читача:
Сьогодні газети буквально пістрявіють оголошеннями різноманітних цілителів, знахарів, покликачів народної медицини, що пропонують стражденним свої послуги, обіцяючи чудодійне зцілення мало не від усіх хвороб. Розумію, що серед представників т.зв. “нетрадиційної медицини” є й справжні цілителі, які мають цей дар від Бога, але не знаю як відрізнити їх від таких, що послуговуються темними силами, або й просто від шарлатанів?

Відповідь:
Дійсно, з історії нам відомо, що в перші віки християнства цілительство займало чільне місце у житті церкви. При кожному храмі, в кожній громаді вірних обов’язково були люди, у яких серед дарів благодаті домінувала саме харизма цілительства, і які щедро використовували цей дар на благо общини. Віруючі тих часів майже не послуговувалися світськими лікарями. Навпаки – світські, навертаючись до віри й приймаючи Христа своїм спасителем, приходили в церкву, аби припасти до цілющого джерела благодаті Господньої.

З часом, коли за пророцтвом апостольським “любов багатьох охолола”, через те, що фарисейська розчина проникла в життя й новозавітної церкви, відповідно зменшилася і ряснота благодаті. Як результат – нині інституція християнського цілительства (а саме цілительства окремими особами) є фактично втраченою, і офіційно перейшла в іншу якість (точніше, збереглася лише в одній якості), набувши статусу священнодійств, здійснюваних виключно духовенством (зокрема, в таїнстві соборування, яке має ще має назву “маслосвяття”, або ж “єлеоосвячення”).

Проте існуюче положення зовсім не означає, що благодать Всесвятого Духа (дар зцілення) не проливається на окремих віруючих та вірних членів церкви Христової. Адже здатність до прояву прихованих неординарних, так званих надприродних якостей, потенційно закладена в кожній людині. Ось тільки знаходиться вона в зародковому, “сплячому” стані, будучи прикритою “звірячими шкурами”, під каїновою печаттю, прихованою завісою гріха, яка знімається лише Христом (див. Буття, 3 розділ, 21 вірш; також 4 розділ, 15 вірш; Євангеліє від Матвія, 27.51). І не втратила й до сьогодні свою силу обітниця Господня, передана через апостолів:

“І сказав Він [Христос] до них [до учнів Своїх]: «Ідіть по цілому світові, та всьому створінню Євангелію проповідуйте (Євангелія – грецькою “блага, добра звістка”)!

Хто увірує й охреститься (слово “хрещення”, грецькою “баптисма”, означає “повне занурення”; тут хто увірує, й повністю зануриться у благодать віри смиренної), – буде спасенний, а хто не ввірує – засуджений буде.

А тих, хто ввірує, супроводити будуть ознаки такі: у Ім’я Моє демонів будуть виганяти, говоритимуть мовами новими, братимуть змій; а коли смертодійне що вип’ють – не буде їм шкодити; кластимуть руки на хворих, – і добре їм буде! ” (Від Марка, 16.15–18).


Тож, як бачимо, і нині діє благодать Божа як безпосередньо, так і через тих, хто відрікся себе, і йде “царським шляхом” духовного удосконалення. Бо Господь наш Ісус Христос “і вчора, і сьогодні, й навіки Той Самий” (Послання апостола Павла до Євреїв, 13.8). Тільки, на жаль, літепла щодо віри номінальна церква майже втратила сьогодні здатність розрізняти “між святістю й між не святістю, і між нечистим та між чистим” (див. Левит, 10.10), і однаково негативно ставиться як до окультних практиків, які не маючи “розуму Христового”, не очистивши святе святих серця Святим Духом смирення й любові, механічно розвивають в собі екстрасенсорні здібності, так і до духовно просвітлених вірних, які ліствицею смирення й аскези піднялися до висот благодаті, й отримали дар зцілень від Господа.

Як же, дійсно, розрізнити: від Бога той чи інший дар, чи від лукавого? Силою Духа Святого творить людина чудеса (у тому числі й чудеса зцілення), чи силою “бога віку цього”, сатани, що злодій він “і грішить від початку”?.. Людина просвічена Духом дасть відповідь на це запитання одразу, при першому ж контактуванні, бо дар розпізнавання духів являється одним з найперших духовних дарів. Але якщо не відкрився в людині іще цей дар, якщо отримали лише тільки “зачаток Духа”, або й зовсім не народилися згори? Тоді маємо вірне мірило, духовний канон – Слово Боже, і до нього удаваймося в усіх аспектах нашого життя…

Сказав Господь:

“По їхніх плодах ви пізнаєте їх. Бо хіба ж виноград на тернині збирають, або фіги – із будяків (“Тернина” біблійною мовою це омани багатства віку цього, – див. притчу про Сіяча: Від Матвія, 13.22; “будяччя” ж – образ нелюбовності, агресії та владолюбства. Таким чином, “тернина й осот” – це символи духа злоби насильства та користолюбства.)? Так ото родить добрі плоди кожне дерево добре, а дерево зле плоди родить лихі. Не може родити добре дерево плоду лихого, ані дерево зле плодів добрих родити.

Усяке ж дерево, що доброго плоду не родить, – зрубується та в огонь укидається. Ото ж бо – по їхніх плодах ви пізнаєте їх!.. ” (Від Матвія, 7.16–20).


От вам і відповідь на поставлене запитання. Відповідь настільки ж ясна, наскільки й проста. По плодах! І якщо, завітавши до офісу якого-небудь новоспеченого “цілителя”, ви узрієте на дверях таксу: “Діагностування – 50 «умовних одиниць», лікування – 500”, – то чимдуж утікайте від гріха подалі! Бо чи можна уявити собі, щоб Христос, або учні Його, висували подібні умови? Уявити, що тінь апостола Петра оцінювалася б, скажімо, в 100 динаріїв, а хустки й пояси з тіла Павлового – в 300?..

“Ніхто двом панам служити не може, – бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматися одного, а другого знехтує. Не можете Богові служити й мамоні (мамона – язичеський бог багатства)” (Від Матвія, 6.24).

Це щодо “тернини”. А щодо “будяччя” (“осоту”) – то скільки разів доводилось чути про зверхність у поводженні, честолюбство, роздратування, ба навіть гнівливість “авторитетів” від цілительства… Це також вірна ознака того, що далеко не дух Христів царює у серці означених “чудотворців”, і не Дух Святий промовляє їхніми устами. Бо “навчіться від Мене, – говорить Господь, – Я ж тихий і серцем покірливий…” (Від Матвія, 11.29). Бо “від Бога любов, і кожен, хто любить, родився від Бога та відає Бога. Хто не любить – той Бога не пізнав, бо Бог є любов” (Перше соборне послання апостола Івана Богослова, 4.7–8). Не пізнав, а отже і не отримав від Нього ні влади, ні сили зціляти “недужих усіх”!

Отож, по їхніх плодах ви пізнаєте їх...



www.vedmedenko.org


Наші групи в соціальних мережах:

Facebook: Олег Ведмеденко

Вконтакте: Олег Ведмеденко

Наші блоги в соціальних мережах. Додавайтесь: