Біблійна школа духовного вдосконалення Єпископа Олега Ведмеденка
  на головну    укр   рус      Вчення Господнє полягає в єдиному слові: ВОЗЛЮБИ! Возлюби, а для цього СМИРИСЬ, а отже прийми ближнього свого та обставини свого життя такими, які вони є: без гніву і роздратування, без страху і тривоги, без гордощів та образи.
ПОШУК В РОЗДІЛІ СТАТТІ:

Стаття № 33: “Звізда ясна…”


Запитання читача:
Яка саме зірка привела дві тисячі років тому волхвів до новонародженого Ісуса?..

Відповідь:
“Коли ж народився Ісус у Віфлеємі Юдейськім, за днів царя Ірода, то ось мудреці (церковнослов’янською – “волхви”) прибули до Єрусалиму зо сходу, і питали: «Де народжений Цар Юдейський? Бо на сході ми бачили зорю Його і прибули поклонитись Йому…” (Євангеліє від Матвія, 2 розділ, 1–2 вірші).

Яку ж “зорю Його” бачили мудреці на сході? Під час дослідження Святого Письма нас цікавить насамперед не буква, але дух його. Бо ж “Усе Писання Богом натхненне (читай духовне. – Авт. ) і корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності, щоб Божа людина була досконала, до всякого доброго діла готова” (Друге послання апостола Павла до Тимофія, 3.16–17). А відтак і події, змальовані у ньому, являють найбільшу цінність саме тоді, коли розглядаються з позиції духу. Біблія не є таким собі посібником з історії чи астрономії, вона не призначена для дослідження метеорологічних явищ природи, хоча в ній можна знайти і таку інформацію. Та буквальні події, змальовані у Книзі книг, – то завжди тінь духовних речей. Тому-то й не суть важливо, чи по букві та зоря була кометою, чи якимось атмосферним феноменом. По духу вона була “зорею Його”, зорею Божою, а отже – духовною, оскільки “Бог є Дух” (Від Івана, 4.24). І зоря ця – ніщо інше, як зоря провидіння Господнього, що приводить шукаючих істину, до віри! Провідна зоря…

Недаремно новонароджений Ісус іменується в Євангелії “Дитиною мужеської статі”. Адже чоловіча стать біблійною мовою символізує віру, розуміння, Христа (на відміну від жіночої – відповідно життя, чуття і церкви). Христос явив Собою Отця – віру смиренну, що чинна (здійснюється) любов’ю, і яка веде до Любові. Прийти до Христа й означає прийти до цієї віри живої, прийти до премудрості Божої – прийти до Істини…

Що є Істина? В чому вона? Істина полягає в єдиному слові: Возлюби! Возлюби, а для цього смирись, а отже прийми ближнього свого та обставини свого життя такими, які вони є: без страху й тривоги, без гніву й роздратування, без гордощів і образи. Не випромінюючи зло. З миром, смиренно...

“Візьміть ярмо Моє на себе й навчіться від Мене, – каже Господь, – бо Я лагідний і сумирний серцем, і знайдете спокій душам вашим (і знайдете благодать любові, мир і радість в Дусі Святім. – Авт. )” (Від Матвія, 11.29). “Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать” (Перше Петра, 5.5; Якова, 4.6), – наставляє апостол. “Шукайте правди, шукайте смирення... ” (Софонії, 2.3), – закликає пророк.

Шукайте правди, шукайте Смирення... Смирення і є у дійсності правдою Христовою – дверима благодаті, ліствицею в небо, дорогою в царство досконалої любові. Єдиною Божою істиною. І хто прийшов до цього розуміння – той і пізнав її...

Мудрість світу тисячоліттями шукала Істину. Найкращі, найдопитливіші представники людства (ось вони – “мудреці”) невтомно вишукували її, спрямовуючи очі свої у напрямку до духовного Сходу, сподіваючись побачити, просвітитися світлом правди. І зоря Господня таки привела їх (як приводить і донині) до Сонця Правди – Христа! “І звів я очі свої, та й побачив”, – говорить пророк (Захарії, 2.5). “А для вас, хто Ймення Мойого боїться, зійде Сонце Правди та лікування в проміннях Його”, – вторує йому інший (Малахії, 4.2). “Велике милосердя нашого Бога, що Ним Схід з висоти нас відвідав, щоб світити всім тим, хто перебуває в темряві й тіні смертельній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру”, – підтверджує й Лука (Від Луки, 1.78–79)…

Блаженної пам’яті отець Олександр Мень у відомій праці “Історія релігії” зазначає: “Протягом сторіч люди обійшли безліч доріг та стежинок; вони випробували і зважили майже усе, що в стані був охопити людський дух, – від світозаперечуючої містики до богозаперечуючого матеріалізму. І лише тоді, коли шляхи ці були пройдені і пошуки вичерпані, настала, висловлюючись біблійною мовою, “повнота часу”. Світ виявився поставленим перед відкриттям найбільших таємниць, і людині були вказані шляхи до досконалого життя…”

Мудрість світу, якщо це дійсно мудрість, неодмінно приходить до предвічної мудрості (премудрості) Божої. Ті, хто з надією споглядають на Схід, – неодмінно побачать Світло. “Бо кожен, хто просить – одержує, хто шукає – знаходить, а хто стукає – відчинять йому…” (Від Матвія, 7.8).

Луї Пастер якось висловився таким чином: “Я молюся в своїй лабораторії”. Молюся не в розумінні лише прямої, безпосередньої молитви, але в розумінні пізнання Бога через Його творіння, відновлення зв’язку із Ним. Творець пізнається через Своє творіння, як і сказано: “Його вічна сила й Божество, думанням про твори стає видиме” (До Римлян, 1.20). І неупереджений дослідник, навіть будучи вихованим на традиціях войовничого атеїзму, якщо буде щирим перед самим собою, обов’язково прийде до цієї “дитини мужеської статі”, до просвічуючої усе віри…

“Дві речі в цьому світі вражають мене, – в захоплені написав філософ Еммануїл Кант, – це зоряне небо над головою, і духовний закон всередині мене”. Буквальні й духовні зорі… Вони ведуть нас до Христа, ведуть до Першооснови всього сущого. Лишень зуміймо побачити їх. Лише піднімімо очі свої до безмежності нічного зоряного неба, і, завмерши, прислухаймося до свого власного серця. І тоді ми почуємо ніжне дихання новонародженої Дитини, та тиху, і водночас величну й могутню музику сфер: “Слава Богу на висоті, і на землі мир, і в людях добра воля…”



www.vedmedenko.org


Наші групи в соціальних мережах:

Facebook: Олег Ведмеденко

Вконтакте: Олег Ведмеденко

Наші блоги в соціальних мережах. Додавайтесь: