Біблійна школа духовного вдосконалення Єпископа Олега Ведмеденка
  на головну    укр   рус      Вчення Господнє полягає в єдиному слові: ВОЗЛЮБИ! Возлюби, а для цього СМИРИСЬ, а отже прийми ближнього свого та обставини свого життя такими, які вони є: без гніву і роздратування, без страху і тривоги, без гордощів та образи.
ПОШУК В РОЗДІЛІ СТАТТІ:

Стаття № 37: Християнські вітання


Запитання читача:
До мене завітали священнослужителі з йорданським освяченням, і привіталися: “Христос хрестився!..” А я не знала, як відповісти. Розкажіть, будь ласка, як прийнято вітатися в православ’ї, і як правильно звертатися до священнослужителів?..

Відповідь:
Дійсно, проблема незнання віруючими елементарних здавалося б аспектів релігійного життя, є сумною ознакою нашого часу. До одного з таких установлень церковної традиції належать і православні вітання.

То як же прийнято вітатися в православній церкві? Як взагалі віталися перші християни? Як здоровкався Сам Христос? Апостоли?..

Христос, посилаючи учнів Своїх на проповідь, наставляв: “Як до дому ж якого ви ввійдете, то найкраще кажіть: «Мир дому цьому!..” (Євангеліє від Луки, 10 розділ, 5 вірш). Сам Ісус вітався словами “Мир вам”. Справді, мир – найбільше надбання християнина. Мир з Богом і людьми. Мир і радість в серці людини. Апостол Павло навчає, що царство Боже – це праведність, і мир, і радість у Дусі Святім (Послання до Римлян, 14.17). І при народженні Ісуса ангели на небі проголошували: “Слава Богу на висоті, і на землі мир, і в людях добра воля!..” (Від Луки, 2.14).

“Радуйся!”, “Радуйтесь!” – ще одне вітання, яке зустрічається на сторінках Святого Письма. Цими словами здоровив архангел Гавриїл Діву Марію, благовістячи Їй народження від Неї та Духа Святого Дитини – маленького Христа…

Апостольські Послання дають нам багатий матеріал для досліджень письмових вітань у часи апостолів і перших християн. Так, апостол Павло пише до вірних у Римі: “Благодать вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!..” У Першому посланні до Тимофія він вітається: “Благодать, милість, мир від Бога Отця й Христа Ісуса, Господа нашого!..” Друге соборне послання святого апостола Петра починається словами: “Благодать вам та мир хай примножаться в пізнанні Бога й Ісуса, Господа нашого!..”

Як же прийнято вітатися в сучасній православній церкві? Залишилось першохристиянське привітання “Мир вам”, на яке православні відповідають: “І духові твоєму” (протестанти на це відкажуть: “З миром приймаємо”). Також зустрічаємо один одного словами: “Слава Ісусу Христу!” , на що відвічаємо: “Слава навіки”. При привітанні “Слава Богу!” – відповідаємо: “Навіки слава Богу”. Коли ж до вас здороваються “Христос посеред нас!” – слід відповісти: “І є, і буде…”

На свято Різдва Христового православні поздоровляють одне одного вітанням: “Христос народився!”; “Славмо Його!” – лунає у відповідь. На Водохрище: “Христос хрестився!” “В річці Йордані!” І, нарешті, на Великдень: “Христос воскрес!” “Воістину воскрес!..”

А як правильно звертатися один до одного? Православні, звертаючись до брата чи до сестри у Христі, так і вимовляють: “брате Іване”, “сестро Маріє”... Так вчив нас Христос: «...один вам Учитель, а ви всі – брати», – мовить Він в Євангелії від Матвія. Апостоли й перші християни називали один одного братами. Звертання “брати”, “браття”, “брате” десятки разів можна зустріти у книгах Нового Завіту. Зустрічаються там і інші звертання, що свідчать про різний статус служіння братів-християн, або ж про відмінні дари Святого Духа членам церкви Христової.

Деякі з цих звертань дійшли до сьогоднішнього часу. Таке звертання “отець” (в українській традиції – “пан-отче”, в російській часто – “батюшка”) до священнослужителя, який є інструментом в руках Божих, вісником Божим, який повинен нести слово Бога Живого, Його Вчення усім народам, “хрестячи їх в Ім'я Отця, Сина і Святого Духа”… В книзі пророка Малахії сказано: “Бо уста священикові знання стережуть, та Закона шукають із уст його, бо він ангел (себто вісник. – Авт. ) Господа Саваофа (“Саваоф”, або “Саваот” – Бог воїнств, Бог воюючий. – Авт. )” (Малахії, 2.7).

Звертання «отець» визначає вищий ступінь досконалості християнина: “Пишу вам, отці, бо ви пізнали Того, Хто від початку”, – звертається до досконалих апостол Іван Богослов. “Отці” – це той щабель, на якому відкривається найвище пізнання Сущого. І таким чином звертання до священнослужителя “отець”, є своєрідним авансом, духовним титулом, що має постійно нагадувати духовній особі про те, хто він, і яких дій, яких знань, якого досконалого життя вимагає від нього його служіння. А також і те, що суттю цього служіння є духовне відродження пастви. Приведення до Господа усе нових і нових духовних чад, визволених міцним неводом слова, віри й благодаті Божої, з бурхливих вод “житейського моря, схвильованого спокус бурею”. Як висловився апостол Павло: “Остерігаю [вас], як своїх любих дітей. Бо хоч би ви мали десять тисяч наставників у Христі, та отців не багато; а я вас породив у Христі Ісусі через Євангелію...” (Перше до Коринфян, 4.14–15).

Коли пастир церкви, здобувши дар Духа Святого, пасе отару Божу, – ми маємо розуміти, що істинний Пастир – Господь. Коли проповідник Євангелії Правди згідно із заповітом Божим “іде і навчає усі народи” всьому, що заповідав нам Ісус, – ми пам’ятаємо, що один нам Учитель – Господь. І коли священнослужитель духовно народжує новонавернених в Божеє Царство – ми знаємо, що один у нас Отець, що на Небі...

В православній традиції прийняті й інші звертання до духовних осіб, в залежності від їхнього ієрархічного становища. Так до єпископа, як до носія церковної влади, звертаємось: “владико”. Якщо ж більш офіційно, то “Ваше Преосвященство”. До архієпископа та митрополита – “Ваше Високопреосвященство”. До патріарха – “Ваша Святосте”. Інколи, коли за особливі заслуги церква присвоює духовній особі титул “Блаженніший”, – звертаємось: “Ваше Блаженство…”



www.vedmedenko.org


Наші групи в соціальних мережах:

Facebook: Олег Ведмеденко

Вконтакте: Олег Ведмеденко

Наші блоги в соціальних мережах. Додавайтесь: