Стаття № 54: Адамів гріх

Почнемо з того, що не яблука, грушки або банани росли на біблійському древі пізнання добра й зла. Це древо – древо духовне. Кожну хвилину ми, як і праотець наш Адам (представники першої цивілізації людей віри), маємо право вибору: з’їсти плід з “древа життя” – древа богопізнання, древа пізнання Бога, добра через добро, посередництвом виконання волі Його. Або ж вкусити заборонений плід з “древа пізнання добра і зла”, – пізнавши таким чином добро через зло, що, власне, і сталося в Едемі – духовному “саду” Божому – райському садку гармонії між Богом і людьми, людьми і природою, природою і Богом.

Коли я говорю свому маленькому синові: не чіпай гарячу праску – упечеш пальчика, – то в нього також є право вибору. Він може спожити плід з древа життя, послухавшись батька, повіривши, довірившись йому (тим самим виконавши 5-ту Заповідь Закону Божого: “Шануй батька й матір своїх…”). Але може “з’їсти” й інший “плід” – не послухатись мене, і, упікши палець, через біль пізнати добро: пізнати, що доброму навчав його тато. Але у цьому випадку пізнати добро вже через зло…

Творець не сотворив нас людьми-роботами. Він дав нам свобідну волю. І нам вибирати, плоди з якого “дерева” їсти. Чи ж я караю сина тим, що не зв’язую йому руки? І чи карає нас, грішних, Господь, “виганяючи з Раю”, позбавляючи нас райської благодаті миру і радості в Дусі Святім, коли грішимо? Ні! Він навчає нас, милістю і стражданнями очищаючи, зцілюючи душу нашу (розум і волю), яка і є той “орган”, потребуючий зцілення. І в нашій владі: чи вкушати нам плоди щастя богоєднання, а чи прокляття гріха.

Вибір за нами…