Біблійна школа духовного вдосконалення Єпископа Олега Ведмеденка
  на головну    укр   рус      Вчення Господнє полягає в єдиному слові: ВОЗЛЮБИ! Возлюби, а для цього СМИРИСЬ, а отже прийми ближнього свого та обставини свого життя такими, які вони є: без гніву і роздратування, без страху і тривоги, без гордощів та образи.
ПОШУК В РОЗДІЛІ СТАТТІ:

Стаття № 56: Свята вода


Запитання читача:
Чи можете ви чітко сказати, що саме православна догматика (а не народна думка) розуміє під терміном “свята вода”? Чим вода, яка пройшла чин освячення, відрізняється від звичайної води? Чи є відомості про те, коли саме виник чин освячення води? Бажано у відповіді посилатись на джерела в літературі”

Відповідь:
Відразу скажу, що догмати Церкви відносяться до питань теорії. Містичні ж моменти християнського життя – до практики віри. І значною мірою вони є плодом саме емпіричного (тобто досвідного) пізнання. А це якраз те, що Церква називає Переданням. Тому не шукайте в канонах православ’я чітких визначень стосовно освячення матеріальних предметів, і води зокрема.

Думка є матеріальною за своєю природою. Бо все в ній (у природі, в творінні) є матеріалізацією Ідеї Творця. І коли ми говоримо про освячення – то мова тут іде власне про трансформацію, точніше про акумулювання “вселенської енергії любові” (за висловом архієпископа Луки – в миру професора Войно-Ясенецького).

E = mc2 – відома усім із шкільної парти формула. Енергія дорівнює масі (власне, матерії), помноженій на константу (квадрат швидкості світла, де швидкість світла постійна абсолютна величина у всіх системах відліку, – 300 000 км/с). Опустивши константу як деякий коефіцієнт, отримуємо математично оформлений принцип: E = m. Звідси m = E, тобто матерія (маса) це прихована енергія, вона є тотожною енергії (теоретично наближено, звичайно). Точніше m = ET, – матерія є енергія, помножена на Волю Творця.

Отже, перше за все, нам необхідно засвоїти для себе що ми живемо в світі енергій. І творцем цих енергій являється Господь. Тому Він і Бог (від слова “Багатий”), тому і Творець. Бог – Творець енергій! І все, що ми звикли вважати матерією, насправді є ніщо інше, як енергія. Так би мовити “сконденсована” енергія! Груба матерія (стіл, земля, наше з вами біологічне тіло), – це грубо сконденсована енергія, схожа на кригу в природі. Електромагнітне поле – теж одна з форм існування матерії, але уже більш тонка (як, наприклад, вода). Думка ж, інформаційне поле, – також одна із форм існування матерії, вона теж матеріальна! По аналогії вона подібна до пари. Але як і крига, і вода, і пара є одне і те саме, – так і груба матерія, і електромагнітне поле, і думка суть одне: матеріалізована воля Творця.

Що відбувається у момент молитви? Слово “молитва” насправді означає “зв’язок”. Зв’язок між людиною і Богом, – містичний, “таємний” зв’язок. Молитва відкриває невидимі канали для перетікання Божественної, вселенської енергії Любові зі сфери Духу (власне з тої таємничої Сфери, яку ми звикли називати Небом – згадаймо вислів “прихилити Небо”). А точкою концентрації цієї Енергії може бути як серце людське (і це в першу чергу, бо це і є метою будь-якої молитви: безпосередній контакт, єднання з Творцем “в дусі і істині”), так і предмети-посередники Божественної дії: освячені предмети (хрест, чаша євхаристії, сам “намолений” храм) або речовини (святе причастя, артос, свята вода).

Насправді усі предмети здатні акумулювати в собі як високочастотні, так і тонкі низькочастотні енергії, накопичувати інформацію. І свята вода в даному випадку відіграє роль такого собі “рідкого кристалу”, служачи свого роду “милицями”, підпорами для немічних духовно (я не кажу вже про чисто емоційний аспект дії культових предметів і речовин як певних “каталізаторів” молитовного стану суто психологічного плану. Усім відомий благотворний вплив ікон, тих чи інших священнодій, а також роль слова в молитовній практиці Церкви).

Віруючі люди давно зрозуміли і використовують ці надприродні (а насправді цілком природні й зрозумілі) властивості освячених предметів та речовин у своїй церковній практиці. Я не історик, а богослов, а тому залишу дослідникам церковної історії пошук витоків застосування святої води. Скажу лишень, що знаю священика, який зберігає вдома святу воду, освячену ним на Богоявлення у перший рік його пресвітерства (а це без малого 35 років!). І вода ця чиста й свіжа, як у перший день освячення (і, повірте, срібло тут ні при чому). Знаю й тих, у кого свята вода втрачає свої чудодійні властивості уже через тиждень після її освячення…

“По вірі вашій хай буде вам…”


Наші групи в соціальних мережах:

Facebook: Олег Ведмеденко

Вконтакте: Олег Ведмеденко

Наші блоги в соціальних мережах. Додавайтесь: