Біблійна школа духовного вдосконалення Єпископа Олега Ведмеденка
  на головну    укр   рус      Вчення Господнє полягає в єдиному слові: ВОЗЛЮБИ! Возлюби, а для цього СМИРИСЬ, а отже прийми ближнього свого та обставини свого життя такими, які вони є: без гніву і роздратування, без страху і тривоги, без гордощів та образи.
ПОШУК В РОЗДІЛІ СТАТТІ:

Стаття № 61: Шестоднев


Запитання читача:
“Роздумуючи над тим, як важко православному віруючому довести вченому атеїстові факт творення світу на основі біблійного описання Шестоднева – найперших, початкових віршів книги Буття, – я замислився над питанням: чому склалась така ситуація?”

Відповідь:
А ситуація складається таким чином тому, що невірним є сам принцип підходу до тлумачення Святого Письма взагалі, і т.зв. Шестоднева, оповіді про шість днів творення зокрема. Бо Біблія не є посібником з історії, геології, астрономії, етнографії тощо (хоча і ці відомості в ній мають місце), але книгою ДУХОВНОЮ. А всі буквально-історичні події, зображені в ній, у першу чергу є саме тінню духовних речей, і за ними лежить глибокий духовно-символічний, морально-етичний та містичний зміст.

“Але розум їх засліплений, – вигукує апостол, – бо те саме покривало (букви, – О.В.) аж донині зостається незнятим в читанні Старого Завіту, тому що воно знімається Христом” (див. 2Кор. 3.14). Христос же “…нас зробив бути служителями Нового Завіту, не букви, а духу, – бо буква вбиває, а дух оживляє…” (2Кор. 3.6).

Шість днів творення – це ніщо інше, як шість днів створювання духовності людини, драбина в Небо, шлях до досконалості, дорога праведності що веде в Царство Небесне, в суботу Господню (“шабат” – євр. “спокій, мир”): “Бо Царство Боже не їжа і питво, але праведність, і мир, і радість в Дусі Святім…” (Рим. 14.17).

Слово “день” давньоєврейською мовою звучить як “йом”, і означає також період, етап. І мова в Шестодневі йде саме про шість (точніше сім) етапів підйому людини від стану темряви бездуховності (“темряви над безоднею” пристрастей і пожадань плоті) до повного богопізнання, богоєднання, суботування творіння з Творцем, що створив його.

“Напочатку створив Бог небо і землю (підкреслю, що слова Писання можна розглядати як у контексті окремої особистості, так і групи людей, і людського суспільства в цілому. У даному випадку розглянемо Шестоднев відносно окремо взятої особистості, – О.В.)…” Що є небо в біблійній мові? Згідно з екзегетикою (наукою про тлумачення Святого Письма), на особистісному плані “небо” – це сфера духу, сфера духовності людини. Тут поки що мова йде про “небо” людське. А ось твердь Закону Божого, яку Бог творить в розумі людини, і називає (як це не дивно звучить для тлумачів Слова по букві, бо ж небо, уже ніби створене “на початку”!) теж “Небом”, – це вже Небо Боже. Отже, ми бачимо, що в людині до моменту просвічення її світлом віри вже є і “небо” (душа), і “земля” (тобто тіло). І Дух Божий “ширяє” над несформованими, невизначеними іще “водами” думок і поглядів людини: “Ось Я стою під дверима і стукаю…” (Об. 3.20). Як Господь “стукає” в двері наших сердець – це окрема тема. Але наступає момент, коли ми все-таки відкриваємо ці “двері”, розплющуємо духовні очі свої, приходимо до віри: “І сказав Бог: Нехай буде Світло… І був вечір, і був ранок (вечір у біблійній мові – кінець старого і початок нового “дня”, – період сутінок незнання, невідання шляху: “… буває увечорі плач, а радість на ранок” (Пс. 30.6), – О.В.): день один…”

Другий етап – це період формування в людині “Неба” (духовності) Божого. І починається він, безумовно, зі Слова – з тверді Закону Божого. Це етап, що визначений св. ап. Петром як “у вірі добродійство, а в добродійстві роздумування” (див. 2Петра 1.5). І в світлі цього роздумування розділяються “води” (вчення, ідеології, що в них потопав, плутався розум) на дві частини: води, які базуються на тверді Закону Божого, і води, що не дотягують до цієї Небесної планки, а отже є ідеологією “духів злоби піднебесних” – водами, які не на тверді, але під твердю Небес Божих…

Третій “день” – поступово заспокоюється, набуває меж море пристрастей в серці наверненого, і з’являються перші практичні плоди: проростає жива зелень, – “трава, сіюча насіння, дерево плодовите…” (Бут. 1.11) Це всього лишень початок. Прийде час, і дасть це “зело” плід свій “у тридцять, шістдесят і сто разів”

День четвертий – період усе більшого осмислення. Людина бачить вже не просто розсіяне світло, але починає розрізняти на духовному небозводі слово Боже (Сонце правди – Христос), вчення Церкви (світло Місяця, супутника Сонця, відбиваючого, трактуючого, проповідуючого Істину в оточуючій ночі безвір’я), і, нарешті, бачить і світло зірок-дороговказів, світло конкретних вісників правди.

П’ятий день – з моря сутності людської, пристрасного моря душі піднімаються в Небо, виходять на тверду землю окрилені, освячені вірою думки, мрії й бажання: “в роздумуванні стриманість, в стриманості терпеливість…” (2Петра 1.6).

І ось він, “день шостий” День створення Людини з великої літери, в якій уже образ не тільки тварний, але і Божий (“в терпеливості благочестя…” (див. там же)). Це період здобуття Благодаті: народження згори і хрещення Духом Святим, одержання містичного досвіду молитви серця та різноманітних дарів Всесвятого Духа… Попереду – день сьомий. День відпочинку. Попереду – радість повного єднання з Творцем у Царстві Небесному, радість обоження: “в благочесті братерство, а в братерстві ЛЮБОВ…” (2Петра 1.7)…

ття Благодаті: народження згори і хрещення Духом Святим, одержання містичного досвіду молитви серця та різноманітних дарів Всесвятого Духа… Попереду – день сьомий. День відпочинку. Попереду – радість повного єднання з Творцем у Царстві Небесному, радість обоження: “в благочесті братерство, а в братерстві ЛЮБОВ…” (2Петра 1.7)…


Наші групи в соціальних мережах:

Facebook: Олег Ведмеденко

Вконтакте: Олег Ведмеденко

Наші блоги в соціальних мережах. Додавайтесь: