Біблійна школа духовного вдосконалення Єпископа Олега Ведмеденка
  на головну    укр   рус      Вчення Господнє полягає в єдиному слові: ВОЗЛЮБИ! Возлюби, а для цього СМИРИСЬ, а отже прийми ближнього свого та обставини свого життя такими, які вони є: без гніву і роздратування, без страху і тривоги, без гордощів та образи.
ПОШУК В РОЗДІЛІ СТАТТІ:

Стаття № 64: Воскресіння - це не воз'єднання з тілами!


Запитання читача:
Прочитав у одній катехітичного змісту книжечці: “Саме тоді, коли душі всіх людей, що жили на землі, з’єднаються з тілами, і звершиться остаточне рішення про вічну участь кожного із нас…”. Як я розумію, для всіх, хто жив, приготовані спеціальні тіла (тендітні, легкі). Де ці тіла знаходяться? Навіщо вони потрібні? Особливо незрозуміло навіщо вони потрібні тим, хто потрапить у пекло? І чому вони не даються іще до Божого суду?

Відповідь:
“Тендітні й легкі” тонкі (ефірні) тіла, як тонкі оболонки душі, згідно з ученням святителя Феофана Затворника притаманні людині вже в період її земного життя. Формування їх відбувається паралельно із формуванням душі й духа, і становить смисл людського буття на землі. Як пише архієпископ Лука (він же видатний учений, хірург, професор В.Ф. Войно-Ясенецький), глибокий мислитель і фахівець в області фізіології людини: “Життя мозку та серця, і необхідне для них сукупне, чудесно скоординоване життя усіх органів тіла, потрібне лише для формування духу, і припиняється, коли його формування закінчено, або повністю визначився його напрям”.

Знаходяться ці тіла в нас (навколо нас), і частково сприймаються духовидцями у вигляді так званої енергетичної аури людини (“аура” – грецьк. “подих, повів вітерця”).

Потрібні вони як вмістилище душі (розуму й волі) і духу (власне нашого “Я”) людини. Без тіла душа не може існувати, як не може зберігати форму й вода без посуду.

Тепер про “воз’єднання з тілами”. Тимчасовий суд Божий відбувається на протязі усього земного життя людини. Це – суд совісті, суд світла Христового в нас: таємниця, захована від віків і поколінь, “а тепер виявлена Його святим, а вона – Христос у вас, надія слави” (Кол. 1.26–27). І праведник судиться цим судом постійно. При виході ж з біологічного тіла відбувається остаточний (страшний) Суд для людини, і вона потрапляє у споріднене їй місце “на небесах” (у сфері духовній – чи в Небі, а чи в піднебессі). Суд же загальний – суть Суд людства в історичному масштабі. Він відбуватиметься як суд Світла Христового (просвічення світлом Істини, Словом і Духом правди) на землі в масштабах усього людства. І немає сенсу повертати душі з неба на землю для якогось “повторного”, остаточного (касаційного?!) суду. Бо ВОСКРЕСІННЯ В ДУХОВНИХ ТІЛАХ ВІДБУВАЄТЬСЯ ОДРАЗУ Ж ПО ВИХОДІ З ГРУБОФІЗИЧНОГО ТІЛА. Цей вихід, цей перехід, це народження, це воскресіння в іншому, духовному, тонкоматеріальному світі І Є ВЛАСНЕ ВОСКРЕСІННЯМ в буквально-містичному значенні цього слова.

Таким чином, архаїчно-буквалістична форма подачі догмату про воскресіння, а саме ВЧЕННЯ про вихІД мерців із гробів буквальних, постання померлих та з’єднання ДУШ З фізичнимИ тілАМИ є хибниОЮ, і протирічить духові Святого Письма!

В Писанні чітко сказано, що “тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде”; “Бо як із мертвих воскреснуть, то не будуть женитись, ані заміж виходити, але будуть, немов ангели ті на небі”; “міра людська, яка й міра ангела” (див. 1Кор. 15.50; Мк. 12.25; Об. 21.17). І байки людські про мерців, насилу відвалюючих могильні плити й тони бетону, що ними вони сьогодні привалені, обтрушуючих з зотлілого одягу віковічний пил, заклопотаних пошуками приборів для гоління і поспішаючих до перукарень лише дискредитують Вчення в очах освічених людей. Як і сказав Апостол: “Настане бо час, коли здорової науки не будуть триматись, але за своїми пожадливостями виберуть собі вчителів, щоб вони їхні вуха влещували. Вони слух свій від правди відвернуть та до байок нахиляться” (2Тим. 4.3–4).


Наші групи в соціальних мережах:

Facebook: Олег Ведмеденко

Вконтакте: Олег Ведмеденко

Наші блоги в соціальних мережах. Додавайтесь: