Біблійна школа духовного вдосконалення Єпископа Олега Ведмеденка
  на головну    укр   рус      Вчення Господнє полягає в єдиному слові: ВОЗЛЮБИ! Возлюби, а для цього СМИРИСЬ, а отже прийми ближнього свого та обставини свого життя такими, які вони є: без гніву і роздратування, без страху і тривоги, без гордощів та образи.
ПОШУК В РОЗДІЛІ СТАТТІ:

Стаття № 65: І атеїстам відкритий шлях до спасіння


Запитання читача:
Чи є шанс потрапити до раю у віруючих інших релігій, атеїстів, язичників, а також у тих, хто народився й помер до Христа?

Відповідь:
Звичайно ж є! Бо у Господа “всі живі” (див. Лк. 20.38). Бо “Бог же не є Богом мертвих, а живих” (там же). А що означає “живі”? “Життя ж вічне це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого…” (Ів. 17.3). А Хто є Бог? І як пізнати Його? “Улюблені, – любім один одного, бо від Бога любов, і КОЖЕН (кожен! – О.В.), ХТО ЛЮБИТЬ, РОДИВСЯ ВІД БОГА ТА ВІДАЄ БОГА! Хто не любить, той Бога не пізнав, бо БОГ Є ЛЮБОВ” (1Ів. 4.7–8)!

Отже, кожен хто піднявся до висоти досконалої любові – є від Бога і знає Бога. І кожен хто йде святим і важким шляхом цього святого пізнання – ПРАВЕДНИК. Він пізнає Бога якщо й не розумом, то “органом найвищого пізнання” – серцем, а значить НОМІНАЛЬНО будучи прихильником інших релігій, атеїстом, язичником, ДУХОВНО ВЖЕ Є ХРИСТИЯНИНОМ сам того не усвідомлюючи! Бо якщо він народився згори – то хай юридично він буде ким завгодно, фактично ж – християн. І, прийде час, – пізнає Бога й розумом, якщо не в цьому світі, то в майбутньому. Бо сказано: “…УСЯКИЙ гріх, навіть богозневага проститься людям, але богозневага на Духа (Дух Святий є Духом любові – О.В.) не проститься! І як скаже хто слово на Людського Сина, то ЙОМУ ПРОСТИТЬСЯ (ось вам і атеїст, відкидаючий Бога розумом з тієї чи іншої причині – в силу виховання, а частіше через спокусу фарисейським лицемір’ям номінальної церкви – О.В.); а коли скаже проти Духа Святого (проти Духа Любові, адже слово – вираз думки, а думка – вираз того, що лежить на серці: “Бо чим серце наповнене, те говорять уста ” (Мф. 12.34) – О.В.), не проститься того йому ані в цім віці, ані в майбутньому” (Мф. 12.31–32).

Про Суд же в Писанні читаємо: “Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй і всі Ангели з Ним, тоді Він сяде на престолі слави Своєї. І перед Ним усі народи зберуться, і Він відділить одного від одного, як відділяє вівчар овець від козлів. І поставить Він вівці праворуч Себе, а козлята – ліворуч. Тоді скаже Цар тим, хто праворуч Його: «Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу. Бо Я голодував був – і ви нагодували Мене, прагнув – і ви напоїли Мене, мандрівником Я був – і Мене прийняли ви. Був нагий – і Мене зодягнули ви, слабував – і Мене ви відвідали, у в’язниці Я був – і прийшли ви до Мене». Тоді відповідять Йому праведники: «Господи, коли то Тебе ми голодного бачили – і нагодували, або спрагненого – і напоїли? Коли то Тебе мандрівником ми бачили – і прийняли, чи нагим – і зодягли? Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в’язниці – і до Тебе прийшли? Цар відповість і промовить до них: «Поправді кажу вам: Що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих (ближньому своєму – О.В.), – те Мені ви вчинили.

Тоді скаже й тим, хто ліворуч: Ідіть ви від Мене, прокляті, у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований. Бо Я голодував – і не нагодували Мене, прагнув – і ви не напоїли Мене, мандрівником Я був – і не прийняли ви Мене, був нагий, – і не зодягнули ви Мене, слабий і в в’язниці – і не провідали ви. Тоді відповідять і вони, промовляючи: «Господи, коли то ми Тебе голодного бачили, або спрагненого, або мандрівником, чи нагого, чи недужого, чи в в’язниці – і не послужили Тобі?» Тоді Він відповість їм і скаже: «Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, – Мені не вчинили!» І ці підуть на вічную муку, а праведники – на вічне життя” (Мф. 25.31–46).

Як бачимо, на Страшному Суді Господньому не буде розділення за конфесіями, релігійними деномінаціями, філософськими школами тощо. Градація буде гранично простою: “овни і козлища”. Лише дві “конфесії”, дві “нації”, дві “партії”, дві “соціальні групи”: ті, хто мав СМИРЕННЯ І ЛЮБОВ з плодами її – плодами милосердя, – і хто не мав. Господь не скаже: Католики, ідіть туди, протестанти – сюди; кришнаїти – туди, буддисти – сюди; комуністи – туди, демократи – сюди; вірні УПЦ КП – в цей куток, вірні ж УПЦ МП – в інший… Ні! Овни й козлища, смирення й гординя, любов і нелюбовність – ось два полюси, які ведуть до спасіння або до загибелі. Смирення й любов – суть ознаки приналежності до Церкви Христової. Гордість і злоба – ознаки антихриста…

“А тепер залишаються віра, надія, любов, – оці три. А НАЙБІЛЬША МІЖ НИМИ – ЛЮБОВ!” (1Кор. 13.13). Віра, надія, любов – три в одно, а найбільша серед них – то Любов! Хто має любов – той відповідно має і надію, і віру! Хоча він може про це і не знати, або ж іменувати їх якось інакше, а чи навіть говорити: “Бога видумали попи”... Та суть від цього не зміниться. Той, хто має Любов – має й Спасіння. “Бог Той, Хто виправдує. Хто ж той, що засуджує?”… (Рим. 8.34).


Наші групи в соціальних мережах:

Facebook: Олег Ведмеденко

Вконтакте: Олег Ведмеденко

Наші блоги в соціальних мережах. Додавайтесь: