Біблійна школа духовного вдосконалення Єпископа Олега Ведмеденка
  на головну    укр   рус      Вчення Господнє полягає в єдиному слові: ВОЗЛЮБИ! Возлюби, а для цього СМИРИСЬ, а отже прийми ближнього свого та обставини свого життя такими, які вони є: без гніву і роздратування, без страху і тривоги, без гордощів та образи.
ПОШУК В РОЗДІЛІ СТАТТІ:

Стаття № 69: До сходу зорі...


Запитання читача:
Що це за “Бог”, який не зумів в єдиноборстві перемогти Якова-Ізраїля? І його ви називаєте “Всемогутнім”?..

Відповідь:
Сказав Господь: “Будуть дивитися, і не бачити; слухати, і не розуміти…”. Насправді Боротьба Якова в Пенуїлі (див. Буття 32.25–32) – це духовна боротьба! І не проти Бога, але з Богом проти закону плоті. Внутрішня боротьба...

Як сказав свого часу професор архімандрит Кіпріан: “Не кожний аскет сподобиться містичних осяянь, але кожен містик йде вузьким та скорботним шляхом аскетичного подвигу”. І коли ми йдемо цим важким шляхом, шляхом смерті для гріха, – то залишаємося ніби один на один із ним. Це суто суб’єктивне відчуття самотності на момент апогею цієї боротьби виражене в словах Ісуса на хресті: “Господи, Господи, навіщо Ти Мене покинув?..”.

Насправді Отець наш Небесний, Господь ніколи не полишає нас. Нам лише здається, що ми зостаємося самі, і що Бог, цей біблійний “якийсь Муж” (неспростовність істини, віра, сила благодаті) виривається, і начеб-то утікає від нас. Тут ми спостерігаємо ефект обманливості суб’єктивних відчуттів: коли на пероні стоять паралельно два потяги, і один з них плавно починає рухатись, то пасажирам вагонів цього потягу здається що рухаються не вони, а вагон навпроти вікна. Насправді ж це ми, точніше плоть наша, а ще точніше закон плоті в нас, звірячі наші інстинкти віддаляють нас від Бога, і суть подвигу християнської аскези (посту і молитви: посту не в розумінні боротьби з ковбасою, як це часто уявляють пересічні “ревнителі православ’я”, але як боротьби з гріхом, з законом плоті в собі. За визначенням святого Антонія Великого піст – це стримання язика, серця і черева) полягає в тому, щоб зусиллями (духовними, душевними і тілесними) схопити Царство Небесне, боротися, утримуючи Бога в собі “аж до сходу зорі”:

“І зостався Яків один (ім’я Яків означає “Обманець” – тут той, хто обманює надії сатани, хто разом з Богом перемагає диявола в собі, і стає таким чином Ізраїлем. Ізраїль – “Той, хто боровся з Богом” (не проти Бога!), “Переможець”). І боровся з ним [якийсь] Муж, аж поки не зійшла зоря. І Він побачив, що не подужає його, і доторкнувся до суглобу стегна його. І звихнувся суглоб стегна Якова, як він боровся з Ним…”.

Що є стегно в духовно-символічному розумінні? Це основа скелету, головна опора людини. Як під час сидіння (життєствердження), так і ходи (руху вперед). Ангел Божий “пошкоджує стегно” патріарха, торкаючись суглобу стегна його. І тут недаремно підкреслюється саме це “його”, бо в духовному робленні подвижник якраз і повинен відректися саме своєї (тут – людської) волі, повністю підкоряючи її волі Божій; відректися своїх бажань (пожадань плоті) на користь чистих, духовних, божественних прагнень. Він повинен ствердитися в істині Господній, назавжди обравши для себе “суворий і ясний шлях віри”, шлях виконання заповідей Христових, шлях смирення й аскези, який веде до любові досконалої.

Таким чином, як бачимо, не боровся патріарх Яків проти Бога, але проти гріха. Та й на думку Отців Церкви (наприклад святого Ієроніма та Оригена), таємнича боротьба, яка відбулася на рубежі Святої Землі, означає що дар Божий буде даний тільки тому, хто мужньо бореться і звертається до Бога з настійливою молитвою…


Наші групи в соціальних мережах:

Facebook: Олег Ведмеденко

Вконтакте: Олег Ведмеденко

Наші блоги в соціальних мережах. Додавайтесь: