Стаття № 75: Спасіння. У чому воно?

Слово “спасіння” говорить саме за себе – це спасіння (вирятування) від чогось небезпечного. І розглядати феномен спасіння необхідно у першу чергу саме в цьому, точному його змісті (бо благодатне відродження в Бозі, обоження є вже результатом власне спасіння). Так в чому ж воно, спасіння, і, головне, від чого?

Безумовно, мова йде про спасіння від бід і страждань, як результатів прокляття гріха, – спасіння від нещастя, яке в кінцевому результаті приводить до щастя (блаженства) з Христом в Царстві Отця нашого Небесного: “…і Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре, і не буде вже смерті – ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося!” (Об. 21.4).

Таким чином спасіння – це ніщо інше, як духовна Пасха Господня. Пасха – староєврейською “песах”, “пасахті” (українською – “перехід”, “перескакування”), – перехід від рабства гріха до свободи духу. І здійснюється ця Пасха, це спасіння на трьох етапах людського буття:

1)      як спасіння від проблем, породжених прокляттям гріха іще тут, на землі, при житті у фізичному (точніше біологічному) тілі (“Я прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком щоб мали…” (Ів. 10.10));

2)      як спасіння від Страшного Суду Господнього у момент переходу в світ невидимий – момент виходу з грубофізичного тіла і воскресіння в тілі тонкому, ефірному (“Поправді, поправді кажу вам: Хто слухає слова Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене, – життя вічне той має, і на суд не приходить, але перейшов він від смерті в життя …” (Ів. 5.24));

3)      і, нарешті, як радість вічного спасіння від мук та повного знищення разом із змієм, драконом та лжепророком у “озері, яке горить огнем і сіркою” (див. Об. 20.10; 21.8; 22.14–15).