Біблійна школа духовного вдосконалення Єпископа Олега Ведмеденка
  на головну    укр   рус      Вчення Господнє полягає в єдиному слові: ВОЗЛЮБИ! Возлюби, а для цього СМИРИСЬ, а отже прийми ближнього свого та обставини свого життя такими, які вони є: без гніву і роздратування, без страху і тривоги, без гордощів та образи.
ПОШУК В РОЗДІЛІ СТАТТІ:

Стаття № 87: І буде одна отара...


Запитання читача:
Останнім часом обговорення питань про Бога на різноманітних богословських диспутах (Інтернет-форуми тощо) перериваються лайкою щодо того, яка з християнських церков краща. Взагалі-то, коли виникає питання пов’язане з християнством, то найкраще його вирішення – це знайти в автентичних словах Христа деякий натяк на те, як би Він Сам відповів на таке запитання. Проте при порівнянні різних християнських церков ті, хто обговорюють це питання, цитують кого завгодно, замість того аби процитувати Самого Ісуса Христа. Я хочу запитати: чи залишив Сам Христос вказівки щодо того, яка з християнських церков, що виникнуть, буде істинною, а які – неістинними?

Відповідь:
Безумовно, залишив. В Євангелії від Івана сказано: “По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою” (Ів. 13.35).

Вчення Христове полягає в одному слові: ВОЗЛЮБИ! Возлюби, а для цього ЗМИРИСЬ, а отже прийми ближнього свого й обставини свого життя такими, які вони: без страху й тривоги, без гніву і роздратування, без гордощів та образи. “Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий, – і знайдете спокій душам своїм” (Мф. 11.29).

Як же визначити: яка з християнських церков є істинною? Без сумніву такою є та, яка взяла і несе на собі це “ярмо Господнє” – ярмо смирення: “ісповідує Христа во плоті” (в своїй плоті!), живе за заповіддю Христовою. “Улюблені, – не кожному духу вірте, але випробовуйте духів, чи від Бога вони, бо неправдивих пророків багато з’явилося в світ.

Духа Божого (і духа омани) цим пізнавайте: кожен дух (кожна людина), який визнає, що Ісус Христос прийшов був у тілі (іще раз наголошую: визнає, сповідує Ісуса Христа У СВОЇЙ плоті, У СВОЄМУ тілі – в тілі церкви, громади, конкретних віруючих. Бо ж і атеїсти сьогодні признають, що колись, 2000 років тому назад жив якийсь Христос, сильний екстрасенс і народний цілитель на кшталт Чумака або Кашпіровського, і чуда великі творив... Чи спасає ТАКЕ визнання? Безумовно, ні! Не про те каже апостол…), той від Бога.

А кожен дух, який не визнає Ісуса (усім своїм життям), той не від Бога, але він антихристів, про якого ви чули, що йде, а тепер уже він у світі” (1Ів. 4.1–3).

Отже, чи є ЛЮБОВ І СМИРЕННЯ в церкві останніх днів? Якби були – то не розсіяне було б тіло Христове більш як на 1800 християнських конфесій. Сьогоднішній стан церкви пророче описав у своєму Одкровенні апостол любові Іван в образі Лаодикійської церкви – останньої з семи церков (“7” – символічне число, число повноти Божої), змальованих в Апокаліпсисі. Це церква сьогоднішнього дня, часу коли “близько, уже під дверима…”:

“І до Ангела (“ангели – суть службові духи”) Церкви в Лаодикії напиши: Оце каже Амінь, Свідок вірний і правдивий, початок Божого творива:

«Я знаю діла твої (не слова, а ДІЛА – “по плодах пізнаєте їх…”), що ти не холодний, ані гарячий (тут – лицемірний: немає ні повного невір’я – “устами своїми наближаєтесь до Мене”; ні істинної віри, яка чинна любов’ю – “серце ж ваше далеко від Мене”). Якби то холодний чи гарячий ти був (якби ти був щирий)!

А що ти літеплий, і не гарячий, ані холодний, то виплюну тебе з Своїх уст (“уста священика знання стережуть” (див. Мал. 2.7). Тут – позбавлю тебе відання, втратиш Істину. Сіль ізвітріє – і залишишся ти сам один у залишеному Мною храмі, а чи то молитовному домі своїм. Точніше не сам, але з позбавленими суті, “солі” любові й смирення, а значить мертвими догматами і канонами, обрядами та церемоніями своїми. Бо віра від слухання, а благодать – по вірі. СМИРЕННІЙ вірі!.. “Погине народ Мій за те, що не має знання: тому що знання ти відкинув, відкину й тебе, щоб не був ти для Мене священиком…” (Осії 4.6))...

Бо ти кажеш: «Я багатий, і збагатів, і не потребую нічого» (багатий на розуміння істини, на віру, на праведність, на благодать Божу. І сьогодні всі релігійні деномінації з фарисейською самовпевненістю гордо заявляють про своє “багатство”: “Ходіть до нас, тільки в нас спасіння!”). А не знаєш, що ти нужденний, і мізерний, і вбогий, і сліпий, і голий!

Раджу тобі купити в Мене золота, в огні перечищеного, щоб збагатитись (тут “золото” – правдиві цінності духовні, справжнє багатство), і білу одежу (одежу праведності), щоб зодягтися, і щоб ганьба наготи твоєї не видна була, а мастю на очі намасти свої очі, щоб бачити (прозрій, нарешті!).

Кого Я люблю, тому докоряю й караю того. Будь же ревний і покайся.

Ось Я стою під дверима та стукаю…” (Об. 3.14–20).

Так що ж бачимо в релігійному світі? Церква – Тіло Христове – сьогодні розіп’ята! Розіп’ята іржавими цвяхами насилля й користолюбства. Прибиті до древа мудрувань людських руки (діла милосердя та богопізнання) і ноги (хода в Царство Небесне). Гострий спис воїна проколов ребра тіла Ісусового (агресія та нелюбовність: світські засади увійшли в церковне середовище). Дух Христів – дух смирення та любові – покинув це розіп’яте й духовно змертвіле тіло… Але кості Його не перебиті! Остаток залишився! Церква остатку не знищена, бо вона незнищенна! Овечки Господні є у всіх “дворах”, у всіх конфесіях. І вони то і є ІСТИННОЮ ЦЕРКВОЮ ХРИСТОВОЮ! Це ті, хто смиренням і любов’ю стяжає (здобуває) Благодать спасіння. Хто має істинну, живу віру – віру, яка чинна любов’ю. Це ті, хто визнає Христа во плоті – в своїй плоті…

“Також Я маю інших овець, які не з цієї кошари (і інших смиренних, не тільки з православ’я, але в будь-якій іншій конфесії), – Я повинен і їх припровадити (щоб усі були одно в Дусі!). І Мій голос почують вони (голос ЛЮБОВІ, яка “не шукає свого”; голос БЛАГОДАТІ, яка “усьому навчить”), – і буде отара одна і Один Пастир…” (Ів. 10.16). Амінь.


Наші групи в соціальних мережах:

Facebook: Олег Ведмеденко

Вконтакте: Олег Ведмеденко

Наші блоги в соціальних мережах. Додавайтесь: